Питання: Чи можна робити знак хреста лівою рукою?
Відповідь:
«Християнин розпочинає свій день, свої молитви і справи знаком хреста: «В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь». Охрещений присвячує весь свій день Божій славі й просить Спасителя про благодать, яка дозволяє йому діяти в Святому Дусі як дитині Отця. Знак хреста зміцнює нас перед спокусами та в труднощах» (Катехизм Католицької Церкви, 2157).
Ісус, розпростерши руки на хресті, був першою людиною, яка накреслила знак хреста. А Його руки, простягнені між небом і землею, стали незнищенним знаком Завіту.
У перші століття християнства було прийнято робити знак хреста на чолі. Поступово цей звичай змінився на знак, відомий нам сьогодні: великий хрест на собі від чола до грудей і від одного плеча до другого: християни західного обряду зліва направо, а східного — навпаки.
Читайте також: Знак хреста: то зліва направо чи справа наліво?
Коли ви зрозумієте сенс цього жесту, то з гордістю робитимете знак хреста.
Чому священики благословляють правою рукою?
На старих іконах Христос і Отці Церкви благословляють правою рукою. Правий бік символізує радість спасенних , тих, хто сповнює волю Божу, бо Син поставить вірних овець по своїй правиці (Мт 25,31).
Такий знак хреста має також глибоке теологічне значення. Ми починаємо креслити хрест правою рукою від голови до грудей, визнаючи, що наш Господь, Ісус Христос, через своє Втілення зійшов згори (тобто від Отця) на землю.
Продовжуємо знак хреста зліва, де знаходиться серце — місце, де з любов’ю зберігаємо Пасхальну таємницю Ісуса (Його болісні страждання і смерть), — направо, згадуючи, що Ісус сидить по правиці Отця в своїй славі Воскресіння. Таким чином хрест увінчаний небесною славою.
Церква завжди вважала правий бік символічно важливим. Тому ми також робимо знак хреста правою рукою.
Чи обов’язково робити знак хреста правою рукою?
Так. Ми не маємо права змінювати, заперечувати чи критикувати, відповідно до нашого бачення, християнську традицію, яка культивується нині й має свій віковічний початок.
Адже і в суспільному житті є протоколи, які ми поважаємо, навіть коли не знаємо їхнього походження чи значення. Наприклад, вітаючи когось, подаємо праву руку, а не ліву.
Правила етикету в житті суспільств — це не просто звичайні формальності; вони виражають доброзичливість і повагу. Коли люди спонтанно забувають про хороші манери, то можуть стати грубими, невихованими і сухими.
У релігійному житті відбувається щось подібне. Тому, наприклад, священик роздає Причастя правою рукою, навіть якщо він шульга. Не заборонено ані є гріхом подати Причастя лівою рукою, але це — ознака доброї літургійної формації.
Цінувати хрест
Якщо ми розуміємо, чим був хрест у житті Ісуса і чим він є в справі нашого спасіння; якщо пам’ятаємо, що на хресті Ісус нас полюбив аж до кінця; якщо наш малий жест знаку хреста свідомий, то скеровуємо наше життя в добрий бік, бо носити хрест — це те, про що просить Ісус, коли ми хочемо Його наслідувати.
Кожний символічний жест може допомогти нам увійти у сопричастя з тим, що цей жест означає, а це — найважливіше.