Сьогодні, в неділю 2 червня 2019 року — VII неділю Великоднього періоду, розпочинається Тиждень виховання. До цього дня Конференція єпископів підготувала спеціального листа, який зачитують на всіх Святих Месах.
Улюблені у Христі брати та сестри!
Дорогі батьки, молодь та діти!
Розпочинаємо ІІІ Тиждень виховання. Господь знову закликає нас до співпраці з Ним у місії виховання нових поколінь. ІІІ Тиждень виховання, темою якого є слова «Тато вдома», покликаний підкреслити особливу роль батька в родині, але одночасно показати фундаментальну потребу присутності батьків в житті і вихованні дітей.
У чому полягає наша співпраця з Богом? Хіба не у вірному наслідуванні прикладу нашого Небесного Отця?! Христос, Син Божий, відкрив для нас усю правду про свого Отця і просив, щоб ми наслідували Його: були такими як наш Отець (Мт 5, 48, Лк 6,36).
На сторінках Святого Писання не раз лунає правда про Бога, який постійно огортає турботою і піклуванням як цілий свій народ, так і кожну людину зокрема. Він провадить, підтримує, заспокоює, наставляє і, перш за все, прагне глибоких і близьких відносин зі своїми дітьми, яких створив саме для цього. Але особливим чином батьківську турботу Бога і цілу глибину Його Серця можна побачити у світлі Христа, котрий говорить про Отця, Котрого Він бачив і з Котрим Він є одне.
Тато вдома! Чому саме така тема? Сьогодні, як ніколи, коли людина отримала безліч можливостей, коли всі кордони відкриті й за декілька годин можна бути вже на іншому континенті, коли завдяки технічному прогресу і соцмережам так легко бути всюди, — стало так важко бути вдома! Сьогодні людині так важко зупинитися, присвятити час, просто перебувати для інших.
Саме серед ситуації такої загальної загубленості й поспіху Ісус з усією міццю говорить до нас свій заклик: «Хай не тривожиться серце ваше! Віруйте в Бога, віруйте й у Мене. В домі Отця мого багато жител» (Йн 14,1-2). Бог приготував для кожного з нас місце в Небі. Він має для нас «дім нерукотворний, вічний» (2Кор 5,1). І цей дім не порожній. Небесний Отець постійно очікує на нас, як Милосердний Отець, що чекав на повернення блудного сина, виглядаючи його здалека і прагнучи взяти його в свої обійми. Бог показує нам приклад присутності «вдома». Господь є тим, хто очікує! Людина завжди може розраховувати на Бога, тому що постійно може відкрити в своєму житті Його неймовірно близьку присутність.
Господь, люблячий Отець, прагне щоб Божі діти наслідували Його приклад і поведінку. Він хоче, щоб батьки навчилися перебувати вдома! Творити дім, як каже Папа Франциск у нещодавньому посланні, присвяченому душпастирству молоді. Творити дім можливо лише творячи родину за допомогою щоденних жестів, терпеливості й прощення (Christus vivit, 217). Все це можливо реалізувати лише у щоденності, день за днем, година за годиною, перебуваючи поруч і маючи можливість подарувати свої обійми і почуття дітям, які так сильно прагнуть відчувати реальну присутність своїх батьків.
Добрий батько – це той хто вслуховується в голос і серце дитини. Він є поруч і намагається відкривати її прагнення, щоб мати змогу відповісти на найглибші потреби, які нуртують свідомість дитини. Як часто я запитую себе, чого моя дитина очікує від мене і від життя? Куди я проваджу її своїми словами, житєвим прикладом ? Що я даю їй? Нещодавно ми мали змогу почути голос молоді під час приготувань до Синоду, присвяченому молоді, вірі та покликанню. Молоді покоління чітко висловили свої очікування. Вони прагнуть від батьків передусім підтримки і супроводу. Підтримати може лише той, хто є поруч. Як добре, коли дитина може, повернувшись додому, знайти підтримку у батька чи мами: розповісти про свої проблеми, побоювання, незадоволення, отримати пораду і заспокоєння, — тому що довіриться досвіду власних батьків, які також проходили і долали подібні проблеми й труднощі.
Найголовнішим завданням кожного батька має стати присутність у житті своїх дітей. Але це має бути не тільки фізичне перебування поруч. Дитина потребує мотивації, яку отримає, вдивляючись у приклад батька, який живе вірою, має глибокі відносини з Богом і відкритий на зміни, до яких кличе і провадить його Небесний Отець. Батько має насправді стати головою родини – домашньої Церкви, і не тільки забезпечувати й захищати, але передусім провадити до джерела і фундаменту життя – до Бога. Добрий батько – це батько, який не боїться стояти перед Богом на колінах і молитися разом із цілою родиною. Добрий батько – це людина, яка скеровує інших до Бога, бо й сама скерована на Нього і не боїться показати цього і говорити про це. Справжній батько-християнин розуміє, що Божі справи та свідчення віри своїм дітям — це його першочергове завдання
Ситуація в родинах у нашій країні не є найкращою! Може, зроблено багато помилок та втрачено безліч можливостей. Але, попри це, для вас, дорогі батьки, які прагнете виховувати своїх дітей згідно з Божими заповідями любові, є надія, що Господь підтримає і поблагословить кожне ваше зусилля і візьме у свої обійми всі ваші проблеми, переживання й труднощі. Тільки скажіть Господу своє «так» і розпочніть наслідувати приклад Милосердного Отця, який очікує вас у Небі, але прагне діяти вже сьогодні у вашому конкретному житті.
25 травня 2019 року
№ 16/2019
Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні
Читайте також: Молитви на ІІІ Тиждень виховання
фінансово.
Щиро дякуємо!
