Церква має повернутися до Євхаристії. Якби вона це зробила, якби адорація Пресвятих Дарів насправді — як того бажав Йоан Павло ІІ — стала серцем і життям Церкви, то сповнилось би пророцтво святого папи щодо майбутнього Церкви, не було би нічого неможливого, — вважає о.Ніколя Бутте, засновник Спільноти Eucharistein.
Цей швейцарський монах сам навернувся власне завдяки зустрічі з Євхаристією, багато років тому зазнавши глибокого навернення. Під впливом цього навернення він спершу п’ять років жив як пустельник, у малому гроті. З часом, коли довкола нього почало збиратися гроно молодих людей, він заснував спільноту, в центрі якої перебуває, власне, культ Пресвятих Дарів. Основу спільноти становлять 30 богопосвячених.
У розмові з Vatican News о.Бутте відгукнувся про вражаючі дані, які два місяці тому стали шоком для Церкви у США. Виявилося, що третина тамтешніх католиків не вірять у реальну присутність Ісуса Христа в Пресвятому Таїнстві.
— На мою думку, це насамперед питання не знання, а досвіду. Можна дуже добре, але спекулятивно вивчити теологію Євхаристії та все, що, наприклад, написав на цю тему св.Тома Аквінський. Але остаточно тільки святі можуть нас навчити, чим є Євхаристія, — сказав о.Ніколя. — Це тому на закінчення енцикліки «Ecclesia de Eucharistia» Йоан Павло ІІ заохочує, щоб ми навчалися від святих, які нам показують, що таке справжня євхаристійна побожність. І оцього нині бракує. Бо потрібно «посмакувати» Євхаристію. А захоплення Євхаристією в нас прищеплюють ті, хто сам насправді нею живе. Коли ми бачимо Терезу з Калькутти перед Пресвятими Дарами, коли бачимо, як править Євхаристію Йоан Павло ІІ, то раптом усвідомлюємо, що відбувається щось важливе, аж самі починаємо цього прагнути.
Отець Бутте підкреслює, що не потрібно боятися «передати куті меду» з культом Пресвятих Дарів, що вони стануть, наприклад, важливішими за читання Святого Письма. Як навчає Другий Ватиканський Собор, Євхаристія це водночас джерело і вершина.
— Хоча Біблія це послання Бога, Його слово, однак вона не Бог. Натомість Євхаристія — це Бог власною особою. Слухати слово — це одне, а зустрітися з особою — це інше. Чути когось по радіо — це одне, а зустрітися з ним віч-на-віч — це інше… Один хлопець підказав мені колись прекрасний образ. Уявіть собі, сказав він, двох наречених, які розмовляють по телефону. Це вочевидь щось прекрасне. Їхні голоси спроможні переказати всю глибину почуттів, взаємну ніжність. Але коли вони зустрічаються, коли обіймаються, то це щось інше… Так можна зрозуміти й відмінність поміж Божим словом та Євхаристією. Євхаристія — це зустріч двох тіл, двох сердець, вочевидь, із Богом Живим, — зазначив засновник Спільноти Eucharistein.
фінансово.
Щиро дякуємо!
