Те, що Папа Франциск пішов на діалог з комуністичним режимом Китаю, свідчить, що він, можливо, буде готовий применшити своє занепокоєння релігійною свободою та поставити під загрозу дипломатичні відносини Рима з Тайванем заради свого бажання відвідати Китай.
Деталі завжди мають значення. Тому недостатньо прочитати пресреліз від 15 серпня, у якому пресслужба Святого Престолу оголосила, що кардинал Маттео Дзуппі напередодні мав телефонну розмову з Лі Хуеєм, Спеціальним представником китайського уряду з євроазійських питань.
Варто також прочитати пресреліз китайської сторони, оприлюднений за день до заяви Святого Престолу. Деталі та розбіжності між цими двома релізами говорять набагато більше, ніж офіційні слова — вони вказують на конкретну волю Папи Франциска щодо діалогу з Китаєм.
Незадовго до телефонної розмови 14 серпня нарешті було опубліковане інтерв’ю Папи, яке він дав Азійській провінції єзуїтів 24 травня, у день Марії, Помічниці християн, і паломництва до китайського санктуарію Шешань, а також у день молитви за Католицьку Церкву в Китаї. У цьому інтерв’ю Франциск розповів про свою мрію відвідати Китай.
Тим часом, ймовірно, у Китаї розпочалася підготовка до наступної китайсько-ватиканської зустрічі, метою якої буде поновлення тимчасової угоди про призначення єпископів. Угода, підписана в 2018 році, оновлювалася кожні два роки, і цей процес має тривати. Проте цей рік приніс і новацію — проміжну зустріч у Римі між китайською та ватиканською сторонами.
Це складний діалог. Однак Папа Франциск хоче продовжити його за будь-яку ціну, плекаючи мрію стати першим Папою, який відвідає Пекін. Це не вперше Святий Престол йде на угоду з урядом у питанні призначення єпископів. Іноді це необхідне зло, як було в Угорщині у 1956 році. Такі домовленості не означають, що Святий Престол сліпий до проблем релігійної свободи. Святий Престол вважає такий тип угоди неідеальною і тимчасовою відправною точкою для продовження складного, але важливого діалогу.
Це знає державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін.
Як молодий працівник дипломатичної служби Ватикану, кардинал Паролін працював над подібною угодою з В’єтнамом — не настільки відомою, як китайська, але яка дала плоди в офіційному двосторонньому діалозі, який тривав понад 10 років. Тепер Ханой і Святий Престол за крок до відновлення повних дипломатичних відносин.
Однак Папа Франциск потребує не тільки розважливої лінії Державного секретаріату Ватикану. Папа має свою паралельну дипломатію, яка складається зі спеціальних посланців та особистих розмов. Коли Папа бачить перешкоду, він намагається її подолати.
Тож, коли Папа Франциск вирішив призначити спеціального посланця з питань війни в Україні й обрав ним кардинала Дзуппі, він також погодився з ідеєю, що кардинал відвідає не лише Київ та Москву, а й Вашингтон і Пекін. Таким чином Папа визнав Китай можливим посередником, надав Китаю міжнародний авторитет, якого він особливо прагнув, і відкрив дипломатичний канал діалогу, паралельний каналові Державного секретаріату.
Це підводить нас до пресрелізу Святого Престолу від 15 серпня. У своєму пресрелізі Ватикан обмежився обговоренням ситуації в Україні, пояснивши, що розмова кардинала Дзуппі та Лі відбулася «у рамках місії, дорученої кардиналу Папою Франциском заради миру в Україні, і після зустрічі в Пекіні у вересні минулого року».
Тон Пекіна був іншим. По-перше, китайська сторона озвучила, що саме кардинал Дзуппі запросив дзвінок. Це не дрібниця.
У заяві Китаю також говориться: «Маттео Дзуппі від імені Папи Франциска подякував уряду Китаю за його непохитні зусилля у сприянні миру та висловив свою вдячність за позитивну роль шести спільних домовленостей [підписаних Китаєм і Бразилією] у політичному врегулюванні української кризи». Нарешті, «сторони обмінялися думками щодо поточної ситуації в українській кризі, процесу мирних переговорів та інших [питань]».
Таким чином, Пекін прагне представити цю телефонну розмову як міжнародне визнання Святим Престолом саме у той час, коли свобода віросповідання і вираження поглядів у Пекіні стали ключовими питаннями, яких, ймовірно, торкалися також під час виборчої кампанії на пост президента США.
Китай відчуває відкритість з боку Папи і, можливо, хоче схилити його до повного відновлення дипломатичних відносин. Це затьмарить проблеми релігійної свободи, які Святий Престол завжди висвітлює в конфіденційних діалогах, але може також змусити Святий Престол розірвати відносини з Тайванем. Позбавити Тайвань єдиного західного союзника, який у нього залишився, може бути основою стратегії Китаю щодо Святого Престолу.
Поки що це лише телефонна розмова. Однак той факт, що Державний секретаріат не був до неї залучений, що Китай вважає кардинала Дзуппі своїм співрозмовником, і що кардинал Дзуппі ініціював цей телефонний дзвінок, свідчить про те, що Папа намагається нав’язати діалог з Китаєм.
Але якщо це так, постає питання: яку ціну Франциск готовий змусити заплатити Церкву в обмін на папську поїздку в Китай?
фінансово.
Щиро дякуємо!
