Дивний парадокс віри полягає в тому, що ми найкраще відчуваємо Божу присутність саме тоді, коли переживаємо найважчі хвилини.
Коли все йде добре, ми легко приписуємо цей успіх нашому власному чудо-менеджменту, а наші стосунки з Богом відступають на другий план. Коли щось починає йти не так, ми також не дуже близькі до Бога — можливо, через сумніви: чому ж Він допустив ці труднощі?
Але у найважчі та найтемніші моменти ми зазвичай маємо сильне відчуття Божої присутності. Це підтримує нас і допомагає нам нести тягар — надто великий, щоб нести його наодинці.
Чому Бог виявляє себе у стражданні?
Оскільки Христос страждав і помер на цій землі, Він супроводжує нас у ці найважчі хвилини.
Подібним чином Богородиця і святі переживали у житті смуток і скорботу. Хоча світ каже нам тікати від викликів і боротьби, однак немає жодного святого, який би не терпів труднощі на цій землі.
Богородиця Страждальна, наша вереснева покровителька, є потужним нагадуванням, що Бог і Його обрані терпіли страждання. Їхня близькість може дарувати нам розраду, коли нас огортають власні печалі.
Свята Фаустина якось написала: «Страждання — це велика благодать; через страждання душа уподібнюється Спасителю; у стражданні кристалізується любов; чим більше страждання, тим чистіша любов».
Безумовно, потрібно мати особливий погляд на речі, щоб вважати страждання благодаттю, але тут є щось важливе, над чим варто поміркувати. Які благодаті можуть прийти через смуток, особливо з огляду на те, що у ці хвилини ми відчуваємо присутність Бога глибше, ніж коли життя здається легким?
Подорож зі Страждальною Матір’ю
Багато хто проносить свою скорботу дорогою, завдовжки у життя.
Можливо, ви страждаєте на хронічну хворобу, і повсякденні клопоти, прості для інших, здаються вам важкою битвою.
Можливо, ви або ваша близька людина боретеся із залежністю, ведучи приватну й невидиму битву, яка часом здається важкою і безнадійною.
Можливо, хтось, кого ви любите, помер; можливо, ви маєте справу з безпліддям; можливо, вашій дитині поставили невтішний діагноз.
Кожен із нас має свій хрест, але точно відомо, що його має кожна людина на цій землі. Як кажуть: «Будьте добрі, бо кожен, кого ви зустрічаєте, веде важку битву».
Яким би не був ваш хрест, я молюся, щоб Богородиця Страждальна і її Син йшли поруч із вами так близько, щоб ви відчули полегшення свого тягаря. Нехай їхня постійна присутність дарує вам проблиски благодаті у найтемніші хвилини. Маю надію, що їхня любов допоможе вам чітко й глибоко зрозуміти, що ви ніколи, ніколи не самотні.