А можна не перебивати?
Плюнь межи очі. Дай мені ляпаса. Але не перебивай, коли я говорю, бо тоді ти мені даєш зрозуміти, що я для тебе —ніхто! У домі моїх батьків стояв стіл. Це не був один конкретний стіл, бо вони час від часу змінювалися, але на центральному місці найбільшої кімнати завжди стояв стіл. Завжди! Часом його прикрашали скатертиною, часом ні. Часто стояла на ньому тарілка з тістечками чи миска з фруктами. Ще частіше там стояла їжа, яку ми спільно споживали. Але траплялося й таке, що єдиною річчю, яку можна було побачити на ньому, було сонячне проміння, що віддзеркалювалося від...