Про порівнювання, або «щоб усе, як у людей»
Спочатку нас цього навчають батьки, вихователі та вчителі. Пізніше ми робимо це самі, часто на власну згубу. Порівняння себе з іншими — необхідний соціальний механізм — може бути нашим союзником у розвитку або ворогом, що підтримує життєву бездіяльність чи смертельну гонитву за ілюзією успіху та багатства. Я працюю вдома і там проводжу більшість часу. Зі знайомими зустрічаємося тихо, «по‑домашньому», часом ідемо на каву до затишної (і, бажано, немодної) кав’ярні. Не буваю на банкетах і раутах. Оминаю події, про які пізніше пишуть і які показують у світських рубриках. Уникаю, як можу,...

