Часом чуєш, що ми «маємо стати апостолами». Хоча насправді кожен охрещений – вже апостол. Питання тільки в тому, який саме: добрий, «ніякий» чи поганий.
Дар хрещення – це своєрідний «сертифікат» апостольства, бо відкриває для дитини чи дорослого двері у життя Божою благодаттю. Це незнищенна печать дитини Божої, члена Церкви, апостола Божого Царства та проповідника Божої Любові власними прикладом, чином та словом. Миропомазання після хрещення – дар Любові Духа Святого, що зміцнює та супроводжує християнина протягом усього життя. І центр цього життя – Добра Звістка, Євангеліє.
Є таке твердження, що віра за своєю природою нездатна стояти на місці. Вона або зростає, або… крокує назад. І якщо той, хто все ж таки прагне перебувати в апостольстві, втратив віру, – то він має іти вперед. Але вперед до минулого: до моменту святого хрещення. Адже християнське покликання до святості ми дістаємо в момент, коли лунає хрещальна формула і наше чоло тричі поливають водою – в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа… І все, що відтак відбуватиметься в житті, – лише дорога до Отця, хоч би через що вона стелилася.
На землі немає молитви більшої за Святу Месу – і немає з’єднання з Богом більшого за Святе Причастя. Церква, Мати й колиска християнства, є спільнотою – елементарно в своїй основі. Сама людина може молитися, сама в надзвичайних обставинах може щиро розкаятися перед Богом, священик сам може відправити Євхаристію – але охрестити та миропомазати сам себе ніхто не може. Отже, християнська спільнота має поширюватися світом: заради цього ми і є апостолами, помазаними в хрещенні на священицьку, царську та пророчу місію вірних у світі.
Непростий нюанс є в тому, що християни, які не усвідомлюють/не хочуть усвідомлювати своєї відповідальності за покликання до Любові, не є позбавлені цієї відповідальності. Тому в Церкві постають особливі апостольські спільноти, які покликані нагадати вірним та всім людям доброї волі головну мету буття: прагнення Небесного Царства та з’єднання з самою Суттю – Богом, Який є Любов. Серед них – Товариство Католицького Апостольства, якому ми вирішили присвятити це число «КВ». ТКА ставить собі за мету, не мало не багато, оживлювати віру та розпалювати любов в усіх членах Люду Божого – тож поговорити буде про що…
Цитата на обкладинці:
«Дух, яким живуть усі члени Товариства, набирає постійно нового жару з любові, яку Христос приніс на землю. Як Апостол Предвічного Отця, Він вказав світові, що Бог є Безкінечною Любов’ю; Христос взиває також людину, щоб повністю посвятилася Богу і службі людям, а також співпрацювала для спасіння світу».
З Закону Товариства Католицького Апостольства