На повний хід іде виборча кампанія. На телебаченні, радіо, білбордах бачимо заклики до майбутніх виборців із запрошеннями віддати голос за певного кандидата чи політичну групу. Завдання вищезгаданих аудіо- та візуальних засобів − переконати слухача чи глядача, що такий вибір найбільш правильний. Таку акцію називають «політична реклама».
У торгівлі реклама відіграє надзвичайно важливу роль. Вважають, що добра реклама − це половина успіху продажу, а отже, заробіток. Однак ставимо собі запитання: чи політична реклама − це найкращий і наймудріший спосіб здобути прихильність виборців?
Автор цих рядків, відвідуючи різні країни, мав нагоду бачити і чути прерізну рекламу. Сьогодні майже в усьому світі у різних засобах інформації типовою формою рекламування є переконання споживачів в ефективності чи корисності певного товару, бо ним користується популярна кінозірка чи відомий спортсмен.
Чи доцільним є такий формат для політичної реклами? Багато кандидатів, як показує практика, переконані, що так.
На мою думку, цього замало. Чому?
Популярна сьогодні політична реклама дуже вигідна кандидатам. Вона, здавалося б, звільняє їх від потреби спілкування з народом. Однак, вважаю, що наші минулі, сучасні і, можливо, майбутні політичні діячі допускають фатальну помилку, уникаючи безпосередньої зустрічі з тими, кому будуть служити.
Дехто з політиків обмежується «тихими», можна сказати, популістськими зустрічами з населенням, відвідуючи школи, дитбудинки чи інші інституції та роздаючи подаруночки. Доводиться чути також, що кандидати відвідують виборчі округи.
Це гарно звучить, але треба реалістично оцінювати такі, заздалегідь організовані політтехнологами, «зустрічі», що мають, як кажуть в народі, характер радше показухи, ніж відкритого, щирого спілкування.
Бажаючи поставити передвиборну діяльність на властивий рівень, слід подбати, щоб кандидати зустрічалися з громадянами, яким будуть служити, з ними відкрито говорили, пояснювали їм своє політичне «Вірую», запевняли їх у відповідальній поведінці в служінні народові.
При цьому важливо, щоб ініціаторами організації таких зустрічей були самі кандидати. Проте у зустрічах повинні бути зацікавленні і виборці та їх домагатися. Громадяни мають цінувати можливість по-справжньому спілкуватися з майбутніми депутатами.
Автор цього матеріалу мав нагоду слухати на невеликій площі Нью-Йорка (США) презентації майбутнього Президента Америки Джона Кеннеді, який особисто пояснював свою візію майбутнього приблизно двомстам особам, котрі зібратися, щоб його почути.
Колись у США це був звичний спосіб передвиборчої пропаганди, згодом почали довіряти засобам масової інформації, зокрема телебаченню, але останнім часом починають повертатися до старих, випробуваних практик.
А практика така: ніщо не замінить безпосереднього спілкування, бо це найкращий спосіб пізнати людину, яка зобов’язується служити, та могти повірити їй.
+ Любомир Гузар, Українська правда
фінансово.
Щиро дякуємо!
