Що означає бути справжнім мужчиною сьогодні? Якої мужності, «чоловічності» очікують жінки? Сьогоднішній чоловік стоїть перед нелегким завданням. Мужність оцінюється у щонайменше невиразних критеріях, можна навіть дістати враження, що кожні десять років межі поміж статями дедалі більше затираються. Нічого дивного, що сучасний чоловік має клопіт із самовизначенням своєї чоловічої ролі.
Стереотип жінки і чоловіка
Упродовж століть чоловіки посідали привілейовану позицію. То жінки були слабкою, а може, навіть «незрілою» частиною людства. Їхня життєва місія зводилася головно до хатніх обов’язків і виховування дітей. Сексуальні норми їм нав’язувалося. Лише відносно недавно такий підхід до питання чоловічо-жіночих прерогатив було піддано сумнівам.
Стереотипи щодо жіночності й мужності залишаються дієвими і сьогодні, що детально розглянули у своїх дослідженнях, зокрема, Кей Докс і Лорі Льюїс (авторки теорії статевих стереотипів). Вони описали групи рис, наперед асоційованих із жінками чи чоловіками, з огляду на тип особистості, суспільну роль, зовнішній вигляд і фах. Набір стереотипів щодо жіночності й мужності, однак, не є жодним відкриттям. Такий підхід значною мірою випливає з виховання, і хоча зазвичай він слугує кращій адаптації молодого чоловіка (чіткіше визначаючи його місце та суспільну роль), то, на жаль, часто стає перешкодою в розвиткові чи т.зв. самореалізації.
Цивілізаційні критерії мужності
Суспільна позиція, фізичний вигляд чи інтелектуальні достоїнства чоловіків надалі залишаються визначником мужності. Окрім цього, чоловік часто змушуваний постійно оцінювати себе згідно з цими критеріями і зустрічатися обличчям в обличчя зі своїми недоліками. Це, своєю чергою, зазвичай стає причиною фрустрацій (розчарувань і невдоволень). З іншого боку, невпинна зосередженість на собі і шукання постійного підтвердження своєї цінності може бути пов’язана з нарцисизмом.
Я б хотів звернути увагу на особливе – як на мене – дзеркало, в яке вдивляється сучасний чоловік. Культура, в якій ми живемо, зіштовхує нас із культом сексу, а сексуальна справність буває головним критерієм оцінки мужності. Вже Фройд звертав увагу на значення пеніса у розвиткові хлопчика, і приписував йому символічне значення. Сьогодні ж особливо юнаки та підлітки, внаслідок впливу порнографії, сприймають цю тему набагато дослівніше. А крім того, вони мають змогу порівнювати свої тіла з тими, які їм підсовують за зразок порнографічні картинки. Молодий чоловік, який «відстає» від цих «стандартів», має на вибір кілька стратегій подолання своїх фрустрацій – стратегій, що викликають неспокій так само, як і правильність критеріїв зіставлення.
Вони стосуються того, як давати собі раду не тільки зі своєю сексуальною сферою, але і з фрустрацією, що випливає з незадовільного суспільного становища, фізичного вигляду чи інтелектуальних рис. І так чоловік може, наприклад, зв’язатися з партнеркою-домінанткою, при якій він стане женоподібним. У м’якшому варіанті він зв’яжеться з жінкою як із рівноправним партнером, що зазвичай провадить до зникнення поділу на суто чоловічі й суто жіночі заняття. Він також може втікати в типово чоловічі анклави: мисливство, рибальство, силовий спорт, професії, призначені виключно для чоловіків. Може мати в собі сильне прагнення зустріти справжнього чоловіка, що інколи проявляється в гомосексуальних схильностях. Часто шукання «чоловічого ідеалу», за браку такого ідеалу в батькові, може зроджувати такі схильності. Ще трапляються чоловіки, які роблять із себе мачо – що, однак, викликає вже щоразу менше схвалення і зазвичай висміюється. Останнім способом, із яким я зустрівся, є втеча (від труднощів із самовизначенням у чоловічій ролі) в узалежнення чи в агресію, зазвичай щодо слабкіших – дітей і дружини, або на підлеглих – у цьому разі агресія не мусить бути фізичною (наприклад, шефи-моббери).
Одна стать?
Ще потрібно згадати про «унісекс». Існує якийсь нездоровий цивілізаційний тренд, який спроваджує різницю поміж статями єдино лише до різниць у будові тіла. Є навіть дослідження, які говорять про існування т.зв. психічної статі; однак, безсумнівно, робити з них критерії для почування себе чоловіком було би надто далекою інтерпретацією. Потрібно пам’ятати, що стать мозку – яку описує, зокрема, Анна Муар – не належить до порушень статевої автентичності, сексуальних преференцій і сексуальних дисфункцій.
Одним із найдивніших винаходів наших часів є спроба зрівняння чоловічої та жіночої ролей. Це дуже серйозний елемент кризи мужності, яка зачіпає – всупереч тому, що могло би видаватися – значну частину чоловічої популяції. Інші джерела такої поведінки можна пов’язати з емансипацією жінок і фемінізацією сучасної культури, або поставленням під сумнів головної ролі чоловіка – опікуна і годувальника сім’ї.
Чого прагнуть жінки?
Якби для жінок не були так сильно важливі мужні чоловіки, то слова з популярної пісеньки «Де ті мужчини?» не мали б жодної цінності. Однак я переконаний, що жінки прагнуть мужніх чоловіків, бо їм уже досить «чоловіків на півсили». Отже, яких чоловіків вони шукають?
Неправдою було би стверджувати, що для жінок (як більшість із них заявляють) зовнішній вигляд чоловіків не має значення. Перше враження таке сильне, що його важко змінити навіть тоді, коли воно давно вже перестало бути першим враженням. Тим, що жінка спершу помічає, є саме вигляд. І тут ідеться зовсім не про «зроблення з себе» супермоделі, а про звичайний догляд за собою. У цьому розумінні «чоловічий» означає чистий, акуратний, не смердючий. Цього достатньо.
Існує також зв’язок (дослідження С.Каназава з Лондонської економічної школи, проведені в групі з 52 осіб із Великої Британії та США) поміж красою – тобто фізичною привабливістю – і розумом. Зберігаючи дистанцію щодо такої постановки питання, потрібно, однак, визнати, що розумність є наступним важливим для жінок критерієм чоловічої привабливості. Розуміння «розумності» (кмітливість; тямовитість), яке би треба прийняти, стосується вміння використовувати знання на практиці чи навіть у дискусіях, і легко знаходити відповіді на нескінченний набір жіночих питань і цікавостей. Залишається сподіватися, що така розумність стремить до мудрості…
Одним із показників розумності є почуття гумору. Тут я повинен розмежувати примітивний, вульгарний і зазвичай хамський гумор і той, що походить із розумності. Веселий – то зовсім не веселун. Гумор – то не цинізм. Дослідження групи Еріка Бресслера підтверджують, що жінки оцінюють чоловіків із почуттям гумору як більш привабливих і більш бажаних як партнерів, а також як людей більш приязних, цікавих і популярних. Що цікаво, ті ж само дослідження підтвердили, що ця залежність не з’являється в протилежній ситуації – коли чоловіки оцінюють жінок.
Говориться, що «діаманти то найкращі друзі жінки» – відповідно, заможний чоловік це той, якого вона хоче. Якби так було, ми могли б роздумувати над якісним масштабом кризи жіночності. Більшість жінок, із якими я мав приємність спілкуватися, підтверджують, що для них набагато важливіший чоловік, який зуміє забезпечити майбуття своїй родині (й тут не йдеться про маєтки), який подбає про матеріальні потреби (а не ставитиме їх перед родиною); нарешті, для них важливий просто-напросто практичний, розсудливий чоловік.
Природним чином, за цим іде послідовність і відповідальність. Послідовність вочевидь не означає впертості: це впевнене ступання по землі, цілісність у прийнятті рішень. Жінки мають більшу схильність погоджуватися, тому вони цінують у чоловіках рішучість і готовність. Вони зацікавлені в чоловікові, який, визначаючи собі слушну мету, спроможний до неї дійти. Повністю природним чином ця послідовність єднається з вихованням, яке без неї зазвичай приречене на невдачу. Жінки це знають, і, зрештою, самі – у своїй поступливості – навіть бувають непослідовні. Тому вони потребують послідовних чоловіків. Відповідальність – це значною мірою вміння приймати наслідки своїх рішень. Відповідальний чоловік приваблює, оскільки він становить собою солідний фундамент і дає почуття безпеки жінці та своїй сім’ї. До цього списку ще варто було б долучити жінок, що вибирають таких чоловіків, які дозволять їм пережити й вилікувати стосунки з минулого – наприклад, із власним батьком.
Який ти чоловік? Яким чоловіком хочеш стати? І зрештою – яким чоловіком ти станеш? Правда така, що про все це ти мусиш старатися, але остаточний вибір так і так здійснять… жінки. Зиґмунд Фройд якось сказав: «Після тридцяти років досліджень жіночої душі я не можу відповісти на питання, чого хоче жінка». Ну а я тим більше певен, що не описав усіх прагнень, якими керуються жінки; тому я запитую їх самих: яких чоловіків ви шукаєте?
фінансово.
Щиро дякуємо!
