Інтерв’ю

Співстраждання — частина лікарського покликання

11 Жовтня 2015, 14:31 2339
Січкарик

Викладач Школи біоетики УКУ: покликання лікаря — не лише встановлення точного діагнозу і призначення лікування, а й співстраждання.

Уже кілька років поспіль в Українському католицькому університеті успішно функціонує Школа біоетики, і керує нею о. д‑р Ігор Бойко.

У рамках навчання в Школі передбачено гостьові лекції. Їх провадять відомі експерти в галузі богослов’я, біоетики, охорони здоров’я. Серед них про біблійний вимір здоров’я цього року доповідав слухачам о. д‑р Іван Січкарик, перший доктор біблійного богослов’я з України.

— Отче Іване, як Святе Письмо навчає шанобливого ставлення до здоров’я?

— Церква завжди через своє навчання, проповідуючи Боже Слово, настановляє християн, що вони повинні цінувати дар життя, тісно пов’язаний із даром здоров’я. Людина, володіючи даром життя та здоров’я, як християнин повинна його примножувати та оберігати. Зрештою, існує Божа Заповідь: «Не вбий». Її варто розцінювати не тільки к контексті вбивства людини. Бо та людина, яка не шанує свого здоров’я, також порушує цю Заповідь. Хоч і в меншій формі, але вона її порушує. У Святому Письмі багато говориться про хвороби  та загалом про здоров’я. Зокрема, пригадаймо постійні біди, хвороби, терпіння, страждання, оздоровлення, лікування. У Євангелії Христос проголошував Царство Боже. Люди ж це розуміють по-своєму, шукаючи фізичного здоров’я. Бог їм це дає, бажаючи від них трохи іншого виміру дару здоров’я. Господь, прийшовши на землю, прагнув дати нам інтегральне тотальне зцілення. Це не лише оздоровлення фізичне, а й духовне звільнення від гріха та остаточна перемога над смертю (тобто воскресіння до нового життя). Ми, живучи землі, повинні дбати про стан нашого здоров’я дуже ретельно. Зокрема, якщо відкриємо біблійну Книгу Сираха, то побачимо, що мова там про те, як ми повинні жити. Говориться, що здоров’я і сила — «ліпші від усякого золота, а сильне тіло — від надмірного багатства. Нема багатства над тілесне здоров’я».

Тут чітко вказано, що здоров’я — Божий дар, зпроа який людина повинна дбати і старатися, щоби використовувати надбання медицини в правильний спосіб. Святе Письмо не забороняє використання ліків. У біблійних книгах ми читаємо про те, що використовувалися різні мазі, компреси, помазання оливою, які служили для здоров’я та оздоровлення людини.

— Чи може гріх впливати на стан здоров’я?

— Якщо відкриємо Старий Завіт, то побачимо, що Боже Слово показує тісну паралель між здоров’ям та гріхом. Унаслідок гріхопадіння Адама і Єви гріх увійшов у світ на весь людський рід. Отож люди хворіють і старіють. Вони можуть прийти до нового життя тільки через смерть. А хвороба — це невід’ємна частина людського земного існування через наслідок гріха.

— Як медики можуть черпати своє натхнення до праці зі Святого Письма?

— Сучасна медицина зробила значний поступ у своїх досягненнях. Ми бачимо з екранів ТБ та з інтернету те, що медицина уже робить і що вона пропонує людям. Важливо, щоб медики знали свою компетенцію. А саме — те, де потрібно експериментувати, і те, де потрібно зупинитися. У медичних досягненнях є також дослідження деталей людського буття, тобто людського організму. І через це втрачається глобальне бачення людини як Божого сотворіння, образу Божого. Повертається т. зв. дуалізм: тіло існує окремо, а душа — окремо.

Біблія ніколи так не розглядає людську особу, а бачить її як цілісність. Тому Святе Письмо — фундамент для сучасної медицини та майбутніх медичних досліджень. Бо воно показує нам, що людина сотворена на образ і подобу Божу. Тому для медбрата, медсестри, лікаря роздуми над Святим Письмом можуть слугувати молитвою. У Книзі Йова бачимо, що цей святий потрапив у дуже драматичну ситуацію, хворіючи на проказу. До нього прийшли друзі, які казали, що то через гріхи Йова Бог покарав його. А він тоді сказав, що вони «гіркі утішителі», які прийшли не допомогти, а завдати болю. Покликання лікаря, як навчає Святе Письмо, це не тільки встановлення правильного діагнозу хвороби і призначення певного лікування, а й співстраждання. А це можна сповнити тоді, коли ми поглянемо на розп’ятого Христа.

— Як потрібно ставитися до хвороби: змиритися чи боротися?

— Хвороба — це дійсність, яка приходить до людини, її не питаючи. Вона вражає як дорослих, так і малих. Чимало людей ставлять запитання стосовно несправедливості виникнення хвороб. Тут тільки Боже Слово стане відповіддю. Бог посилав хвороби для Ізраїля, коли його народ не був вірний Йому. Він показував у такий спосіб свою педагогіку, як люблячий Батько, який провадив народ. Бог посилав до нього пророків, однак ізраїльський народ надалі не розумів свого Господа. Тоді, коли ізраїльтяни почули мову сили, вони покаялися та навернулися. Тоді Господь дав їм оздоровлення. Тож коли ми бачимо сьогодні так багато хвороб, то повинні думати про співвідповідальність. Багато хвороб є наслідками людських гріхів. Коли погіршується стан однієї сфери життя, це зачіпає іншу сферу; тоді ж виникають хвороби. Недуга показує людині, що вона немічна і повністю залежить від Бога. Діагностика цього така: зв’язок із Богом, життя у святості. Саме це є початком зцілення.

— Як ми маємо ставитися до хворих?

— Це влучне запитання. Бо одним із діл милосердя є допомога хворим. Коли ми їх провідуємо, то ми самого Христа відвідуємо. Мета християнина — не вилікувати хворого, бо людина — не всемогутня (всемогутнім є Бог), а прийти і побачити особу, розрадити її. Багато хворих у лікарні почуваються самотніми, бо не відчувають людської теплоти і доброти, почуваються залишеними. Вони потребують любові та уваги, молитви. Ми повинні вміти співчувати хворим, нести спільно з ними їхній тягар хвороби. Ми покликані дати людині зрозуміти, що ми за неї молимося і ми її не полишаємо. Такою є християнська солідарність.

*

Додамо: о. Іван захистив докторську працю в Папському Григоріанському Університеті на тему: «СОМА (тіло) як основний пункт навчання Апостола Павла. Пошук екзегетичний та богословсько-біблійний». Написання праці обсягом 532 сторінки тривало майже сім років. Ця докторська праця — перший повний аналіз значення грецького слова «сома» (тіло) в листах Павла. Книга написана італійською мовою і надрукована 2011 року. Сьогодні її можна читати у провідних богословських бібліотеках світу.

Руслана Ткаченко, спеціально для СREDO

Фото — Олександр Ласкін

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: