Коментарі

5 священників коментують Лист Папи Франциска

22 Серпня 2019, 15:19 540

П’ять душпастирів з різних країн діляться своїми роздумами, на які їх надихнув Лист Святішого Отця до священників.

Ватиканська газета «L’Osservatore Romano» опублікувала коментарі п’ятьох священників з різник куточків світу, в яких вони діляться своїми роздумами про Лист Папи Франциска до священників, приурочений 160-й річниці відходу до вічності святого Жана-Марі Віяннея, Небесного покровителя парохів, що був оприлюднений 4 серпня 2019 року, пише Vatican News.

 

Молитися один за одного

«В мене таке враження, що Лист спрямований до мене, – пише в’єтнамський священник Домінік Нґо Куанґ Туйен, намагяючись уявити, що б він відповів Папі:

«Прошу Папу молитися за мене, – пише він. – Я – 71-річний священник, який, серед багатьох випробувань, провів тринадцять років у в’язниці, пережив сім операцій на серці, а тепер я здійснюю свою місію євангелізації як парох та очолюю деякі місійні осередки.»

Отець Домінік додав, що він завжди слідкує за апостольськими подорожами Папи, читає його документи та переклав багато з них на в’єтнамську мову. «Молімося один за одного!», – написав він на завершення, звертаючись до Святішого Отця.

 

Преображені Господом в стражданні

Отець Тіціяно Кантізані, 35-річний парох південно-італійського селища Маратеа, підкреслив батьківську турботу, яку Святіший Отець виразив у своєму Листі. Молодого священника найбільше вразили слова Папи про біль, що був однією з чотирьох ключових тем Листа до священників: біль не повинен закриватися у відчаю, а відкриватись на Святого Духа. Погоджуючись зі словами Папи, отець Тіціяно наголошує, що ми не звикли пов’язувати біль з власними слабкостями, і коли приходять труднощі, почуваємося непокірливими й виснаженими. Натомість, варто сприймати такі моменти, як нагоду для Божої благодаті. Його вразив також уривок Листа, в якому Наступник святого Петра закликає священників здійснювати своє служіння, передаючи людові радість, але «не як теорію, або інтелектуальне, чи моральне знання, про те, як має бути, але як особи, що переживши біль, були перетворені й переображені Господом, і, подібно до Йова, готові промовляти: “Я чув лише те, що говориться про тебе, але тепер на власні очі Тебе бачу” (Йов 42, 5)».

 

Час очищення

«Слова Папи – це подув свіжого повітря, що який підбадьорює наше серце душпастиря», – це слова отця Хуана Мардокео Ай-Луїса, священника з Гватемали. Він порівнює священників до глиняних посудин, якими користується Бог, аби вчиняти великі діла:

“ Навіть якщо існують гріхи, які завдали Церкві великого болю через сексуальні зловживання з боку деяких священників, ця криза, – підкреслює він, цитуючи лист Папи, – це час очищення для Нареченої Христа, оскільки Він хоче, щоб вона була святою і Непорочною. ”

Отець Хуан нагадує, що багато людей у Латинській Америці «переживають хрест та біль убогості, дискримінації, виключення на фізичних та екзистенційних периферіях життя». В цьому контексті, за його словами, є дуже важливою близькість єпископа, священниче братерство, спільність у витривалій молитві та уповання на Пречисту Діву Марію.

 

Рибалка, як і всі душпастрирі

«Суспільство вважає, що священство – це робота, бо ми отримуємо оплату, – пише італійський священник Андреа Сімоне, – але суспільство не знає, що, якби це не було покликанням, тобто прагненням до Вищого й служінням іншому, то ніякий священник не витримав би свого служіння». Тому, на його думку, так важливо знати, що Наступник святого Петра – є «рибалкою», таким я і всі душпастирі, і добре знає всі «страждання і розчарування риболовлі» та додає надії й натхнення.

 

З вдячністю пам’ятати про момент покликання

Одна з тем Листа Папи Франциска до священників – це вдячність. Він закликає душпастирів в періоди труднощів і слабкості, з вдячністю пам’ятати про все, що Господь вчинив у нашому житті і Який «запросив нас посвятитися Йому та Його людові». Ці слова знайшли відлуння в серці отця Сантоша Кумара Діґала з Індії:

«Я особисто усвідомив, – зазначає він, – що в часи страждання і труднощів в особистому житті, чи душпастирській праці я часто згадував перші моменти мого покликання до священства, які надихнули мене наслідувати Христа, незважаючи на мої обмеження; і я з приємністю пригадую людей, які вплинули на мене і супроводжували мене в семінарії та в душпастирських обов’язках, особливо моїх батьків та рідних, викладачів семінарії, єпископів, друзів священників, мирян різного соціального походження. Їхня любов і прихильність збагатили моє життя і мою священничу наснагу посвятитися Христові та його місії.»

 

Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
29727грн
49368грн
Потрібно зібрати
79095грн
Залишилося
4дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: