Адвент — це радісне очікування на прихід Спасителя. Непогано було би цьогоріч таки зробити календар або вінок; ну і — за традицією — відмовляємося від кави й цукерок. Чим не програма духовного розвитку?
Знову треба ламати голову над постановами, як би покінчити з вадами раз і назавжди. Обов’язково треба більше молитися і читати Біблію, а потім — передсвятковий марафон і… докори сумління, ну бо до ладу черговий раз нічого не вдалося.
Ну що ж, «усьому час-пора, і на все слушна хвилина під небом», читаємо у книзі Проповідника (пор. Проп 3,1). А цієї неділі — час на Адвент. З чим вас і вітаємо! З цієї нагоди дозвольте вам дещо побажати…
1.Новий рік
У неділю розпочнеться новий літургійний рік. Церква у своїй мудрості дозволяє нам протягом року згадувати життя Ісуса Христа від народження у Вифлеємі до П’ятдесятниці. Адвент дещо передає настрій Старого Завіту, тисячоліть очікування, коли Вибраний народ знав: обов’язково прийде Месія, Князь миру, Цар, який відновить справедливість і збере Ізраїль. І Він народився! Літургійні читання розповідають нам про дитинство Спасителя; далі — Хрещення Господнє і початок публічної діяльності. Осердям літургійного року є Святе Пасхальне Тридення, спомин Муки, Смерті та Воскресіння Христа.
Нехай цей новий літургійний рік стане для вас нагодою пізнати і по-новому відкрити життя Спасителя!
2.Марія
Кожен, мабуть, може довго і зворушливо розповідати свою історію зустрічі з Богом, про те, як Він нас знайшов і врятував. Нехай цей Адвент стане для вас моментом особливої зустрічі з Богородицею! Сам Христос дав Її за матір кожному в найважчу мить свого життя — під час агонії на хресті. «Ось матір твоя!» — одні з останніх слів Ісуса, скеровані до учнів. Подумайте про це.
На початку роратніх Святих Мес у храмі світитиме лише одна свічка, що символізує Богородицю. Ми часто дивимося на Неї як на недосяжний ідеал, єдину людину, яка зробила все правильно. І це теж правильно! Однак Марія також мала сумніви; йшла навпомацки; не розуміла свого Сина; за тодішніми законами, жила у когось із родичів, адже Христос постійно перебував у дорозі.
Вона готова була народити дитину без чоловіка; згодом тікала з немовлям до Єгипту; чула, як Її Сина називають божевільним; а також була на Його страті. Марія справді знає, що таке дно; Вона може нас навчити найголовнішого: за будь-яких обставин довіряти Богові!
3.Піст, молитва, милостиня
Перейдімо до програми духовного розвитку. Насправді для християн вона єдина і незмінна ось уже друге тисячоліття. Це піст, молитва і милостиня.
Про справжній милий Богові піст розповідає пророк Ісая: «Ось піст, який Я люблю: кайдани несправедливості розбити, пута кормиги розв’язати, пригноблених на волю відпустити, кожне ярмо зламати, з голодним своїм хлібом поділитись, увести до хати бідних, безпритульних, побачивши голого, вдягнути його, від брата твого не ховатись. Тоді світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава — слідом за тобою» (Іс 58, 6-8). «Милостиню роби згідно з тим, що маєш; коли у тебе є достатків повно, роби з них, а коли мало маєш, то не бійся й з того дати», — повчає Товит свого сина (Тов 4, 8-11).
Про важливість молитви, розмови з Богом, у житті християнина годі й казати. Під час Адвенту особливою нагодою для неї є Рорати, Святі Меси, які зазвичай відправляють удосвіта. Вони розпочинаються у темряві, що символізує морок гріха і смерті, який огортав світ до приходу Спасителя. Достатньо мотиваційно?
Тільки от скільки вже було тих постанов постити, молитися вставати на Рорати? Нічого з того не вийшло. І добре! Бо Адвент це не онлайн-марафон зі схуднення, саморозвитку, формування нових звичок. Ви швидше за все заспите на Святу Месу; забудете про постанови; вас знову хтось виведе з рівноваги; трапиться чийсь день народження, на якому «треба бути». І яка там відмова від цукерок, кави та інших смаколиків, коли «життя і так важке»? Свята Тереза від Дитятка Ісус писала: у своїх стараннях бути досконалими ми часто нагадуємо малюка, який з усіх сил намагається дістатися сходами нагору. За всіх старань і спроб йому заледве вдається подолати першу сходинку. А далі? А далі приходить Христос, який бере його на руки і несе нагору.
Отож, не вагайтеся розпочинати знову — постити, молитися і давати милостиню! Нехай це буде найпрекраснішим досвідом цього Адвенту, адже він завершиться святкуванням народження Того, хто має міць доповнити, благословити і перемінити усі наші спроби й зусилля у приємну Богові жертву!