Погляд

Літній відпочинок — час навчитися жити разом

04 Серпня 2020, 15:54 552

Сім’я — це місце, де діти передусім здобувають досвід життя з іншими. Варто використати час відпустки, щоб показати їм, у чому полягає взаємодопомога, повага і згода. Пропонуємо кілька підказок, як це зробити.

Літній відпочинок — це особливий час, коли можна навчитися спільного життя з близькими чи друзями. Кожен знає, що таке навчання може бути дуже вимогливим: нелегко щодня пристосовуватися до ритму двоюрідних братів і сестер, який відрізняється від нашого, або жити під одним дахом із родиною, стиль життя якої кардинально інший! Але Бог очікує від нас саме цього, саме в цьому місці Він закликає нас до любові.

 

Любити — значить приймати

Приймати іншого таким, як він є, а не таким, як ми хотіли б, щоб він був. Прийняти його без упереджень або поспішних висновків, подивитися на нього свіжим поглядом. Можливо, племінник, який минулого року давав нам жару, змінився, подорослішав… Але як він може нас у цьому переконати, якщо з першого ж дня відчуває на собі ярлик «жахливого шибеника»? А що ж сказати про двоюрідну сестру, яка завжди вас дратує? І все ж, Господь каже про неї як про «ближнього», і запрошує любити її так, як Він її любить.

Те, як ми відкриваємося на інших — що природно відображається на нашому ставленні та реакціях — дуже заразне: що більше ми доброзичливі й відкриті, то легше така поведінка передасться нашим дітям.

 

Любити — означає ділитися

Ділитися кімнатою або їжею, позичити велосипед, м’яч або рушник — це конкретний спосіб щодня практикувати любов до ближнього. Чудово, коли обставини спонукають наших дітей ділитися, якщо велосипедів на всіх не вистачає, або присутність запрошених в останню хвилину гостей змушує порізати торт на значно менші куски. Але діленню треба вчитися: позичити велосипед попри протести, бо «тато так сказав» — це, без сумніву, акт послуху, але не акт любові (хоча треба бути дуже обережними для таких висновків, оскільки діти, які найбільше марудять, не обов’язково найбільш добродушні).

Крім того, ми можемо змусити дитину позичити велосипед, але не можемо змусити її любити: ось чому виховання готовності ділитися — це питання, насамперед, атмосфери в сім’ї. І ще одне: діти вчаться через наслідування. Що менше нам прийдеться втручатися в цей процес, то краще.

Але будьте уважними до дітей, які завжди все всім позичають і дають легко себе використовувати: іноді треба відновити елементарні принципи справедливості! Також маємо бути уважними до найглибших мотивів, як дитини, що заздрісно пильнує свої речі, так і дитини, яке віддає все без вагань. Бо не завжди йдеться про егоїзм у першому випадку і щедрість в іншому. В деяких ситуаціях так проявляється страх і бажання подобатися іншим.

 

Показувати іншому його красу

Любити — це також слухати. Під час відпустки маємо час (або можемо його мати, якщо постараємося): час, щоб вислухати дітей або літню сусідку, яка трохи любить попліткувати. Слухати не лише вухами, а й серцем, усім своїм єством — це безумовно один із найпрекрасніших дарів, який ми можемо подарувати іншому, і при цьому тонкий водночас ефективний спосіб йому допомогти.

Ми іноді скаржимося, що наші діти (чи наш подруг) нічого нам не відповідають, не достатньо з нами розмовляють… але чи вміємо ми їх слухати? Вміння слухати спирається на три стовпи:

— доступність (ніхто не домовляється про «погоджений час», це стається спонтанно: під час прогулянки, під час фарбування паркану в саду або наприкінці спільного обіду);

— прихильність (ніхто не матиме бажання відкритися перед злосливою і скорою на судження людиною);

— делікатність (навіть малі діти мають право очікувати, що думки, якими вони діляться з вами, не будуть передаватися іншим).

Любити — це показувати іншому його красу. Для цього треба насамперед її відкрити. Отже, просімо Святого Духа просвітити наші очі, щоб ми могли захоплюватися таємницею кожної людини, яку зустрічаємо на нашому шляху. Просімо Його, щоб навчив нас любити і променіти щодо іншого любов’ю Бога. Так ми переживемо насправді прекрасну відпустку.

Переклад CREDO за: Крістін Понсар, Aleteia

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: