Інтерв’ю

Активістка pro-life відповідає на аргументи «прихильників вибору»

18 Листопада 2020, 11:07 735

«Дитина до народження — це людина, оскільки має батьків-людей, і жива, бо росте. Отже має невід’ємне право на життя», — каже Стефані Ґрей Коннорс. У своєму інтерв’ю вона відповідає на найвідоміші аргументи людей, які виступають за право на аборт.

Стефані — міжнародна спікерка pro-life, яка провела вже майже тисячу презентацій по всьому світу, й авторка книжки «Любов звільняє життя. Аборт і мистецтво передавати правду».

Ева Рейман:

— Почнімо з цього: дозволите мені на час інтерв’ю зайняти позицію «за аборти», або, як деякі воліють говорити, «за вибір»? Я запевняю, що уважно стежила за аргументами цієї сторони дискусії протягом останніх тижнів.

Стефані Ґрей Коннорс:

— Звісно, будь ласка.

— Отже, я входжу в роль. Ви вірите в Бога-Творця, маєте свій власний набір правил і дотримуєтеся їх. Звісно, можете так робити. Але хто дав вам право нав’язувати свою мораль іншим людям, якщо не ви зазнаєте наслідків їхнього вибору?

— На питання абортів можна дивитися з релігійної або нерелігійної точки зору. Так, я релігійна і знаю, що Бог, у якого я вірю, любить усіх людей, незалежно від їхнього розвитку й навичок, якими вони володіють. Але люди нерелігійні можуть дійти висновку, що вбивство — це погано. Атеїсти також засуджують расизм і борються з ним. Не вірять у Бога, але вірять, що расова дискримінація — це зло. Вони відчувають — чи то інтуїтивно, чи це відчуття виникає із загальних стандартів людської рівності, — що ми повинні ставитися до інших як до рівних. Навіть якщо хтось не поділяє мого релігійного світогляду, я сподіваюся, вони вірять: усі люди рівні й мають однакові права людини, зокрема, найголовніше — право на життя. Оскільки дитина до народження — це людина, а вона людина, бо має батьків-людей і живе, бо росте, — тоді з перспективи прав людини було би неправильним, якби її життя закінчилося.

Як суспільство, ми маємо права, що захищають уже народжених. Ми просимо лише про послідовність, щоб закон захищав також людей до народження, без дискримінації за віком.

— Здається, ви забули, що права жінок, включно з правом вибору, — це теж права людини! Ви справді думаєте, що плід рівний жінці, у якої вже розвинені всі аспекти життя?

— Якщо ми розглядаємо ідею прав жінок, то маємо поставити ключове запитання: коли починаються ці права? Права жінок починаються тоді, коли починається життя жінки. Наука вчить нас, що життя жінки починається в момент зачаття. Якщо хтось вважає, що жінка повинна мати право на аборт, я б хотіла попросити, щоб ця людина подумала про таку ситуацію. А якщо жінка хоче зробити аборт, бо не хоче народити дівчинку? Я усвідомлюю, що це швидше проблема не Європи, а тієї частини світу, де надається сильна перевага дітям чоловічої статі, наприклад, Південно-Східної Азії. Якщо хтось стверджує, що жінка повинна мати право на аборт, то повинен підтримувати жінок в Індії, бо вони наважуються на нього, оскільки хочуть хлопчика і почуваються нещасливими, коли вагітні дівчинкою. Гадаю, більшість захисників прав жінок були би вражені тим, що дівчат позбавляють життя лише через їхню стать. Якщо вони виступатимуть проти абортування дівчаток через те, що це дівчатка, то мають виступати проти всіх абортів. Так, убивати дівчат — неправильно; але також неправильно вбивати маленьких людей-хлопців — бо вони люди.

Жодна жінка або чоловік не повинні мати права на вбивство своєї дитини. Уявіть, що чоловік убиває вагітну жінку. Навіть багато прихильників абортів визнали би це подвійним убивством.

— Хвилинку, але між жінкою і чоловіком є різниця. Чоловіки не вагітніють. Коли дитина народилася, її можна віддати комусь, а коли ти вагітна, то це тільки твій тягар і ніхто його не може забрати.

— Маєте рацію. Питання — чи це виправдовує аборт, чи накладає ще більшу відповідальність за дитину в лоні? Якщо хтось задихається, а в приміщенні перебуває десятеро людей, які можуть надати першу допомогу і врятувати йому життя, то ви несете меншу відповідальність, бо знаєте, що те ж саме можуть зробити ще дев’ятеро інших. Але якщо хтось задихається і немає дев’ятьох інших, є тільки ви, і ви знаєте, як надати першу допомогу? Тоді це накладає на вас більшу відповідальність, і якщо ви нічого не зробите, то це означатиме, що ви зробили щось погане. Аналогічно, якщо ми визнаємо, що багато людей могли зайнятися вже народженою дитиною —а це справді так, — то мусимо визнати: якщо тільки вагітна жінка може зайнятися дитиною до народження, то це робить її більш відповідальною.

Ще один момент, який я б хотіла підкреслити: зрештою, вбивство дворічної дитини погане не тому, що є інші люди, які можуть про неї подбати; вбивство дворічної дитини погане, бо дворічна дитина — це людина, а всі люди рівні й мають основне право на життя. А якби не було нікого, хто міг би подбати про цю дворічну дитину? Звісно, це не давало би вам права вбити її. Так само і з дитиною до народження.

 — Те, коли починається життя і чи плід можна визнати людиною, — питання філософське. Ви не можете створювати права на цій підставі.

— Те, чи ми маємо справу з людиною, чи ні, — питання суто наукове, його можна об’єктивно визначити за допомогою тесту ДНК. Філософський аспект дискусії про аборти полягає, швидше, в іншому: коли ми визначили, що маємо справу з людиною, то як маємо ставитися до людей? Світогляд, який я пропоную, збігається з припущеннями ООН та багатьох громадянських суспільств в усьому світі, а саме: якщо ти належиш до людської родини, то ти рівний іншим і маєш право на життя. Деякі філософи не поділяють цього погляду. Я недавно спілкувалася з професором Петером Сінгером із Принстона. Він вважає, що тільки ті люди, які функціонують на певному рівні в цей момент, мають право на життя. Цей світогляд проблемний, бо виключає не лише дітей до народження. Згідно з такими припущеннями, він дозволяє вбивати немовлят. Більшість людей це би злякало.

— Ви не берете до уваги крайніх випадків, коли аборт міг би бути хорошим рішенням. Подумайте про матір, яка знає, що її дитина помре невдовзі після народження.

— Звісно, маємо підходити з величезним співчуттям і делікатністю до людей у такій важкій ситуації. Але треба поставити собі одне запитання: чи смерть хворої людини — це прояв любові? Я би сказала, що ні, й ми можемо поміркувати про це ось так: якби в іншій країні жила людина, яку ви дуже любите, і вона зателефонувала до вас і сказала би, що їй залишилося жити лише чотири тижні. Чи чекали б ви до кінця третього тижня, щоб полетіти до неї і попрощатися?

— Звісно, ні! Я би зробила все можливе, щоб полетіти якнайшвидше і провести з цією людиною стільки часу, скільки можливо.

— Я теж. Не думаю, що багато людей вибрало б інший варіант. Якщо у нас залишилося небагато часу, щоб побути разом, — нам хочеться розтягнути час, який у нас ще залишився, а не скорочувати його. Якщо у людини здорова вагітність, то вона може мати попереду з 50 років, щоби провести їх разом із дитиною. Але якщо на 20-му тижні вона дізнається, що її дитина помре відразу після народження, то замість 50 років має тільки 20 наступних тижнів. Аборт іще скоротив би цей час.

— Вам не здається, що дуже болісно бути вагітною і знати про неминучу смерть своєї дитини?

— Якщо для вас болісною є смерть дитини відразу після народження, то, ймовірно, й аборт для вас так само має бути болючим. Якщо ви зробите аборт, сум не зникне. Коли прийде перше Різдво і вашої дитини з вами не буде, ви сумуватимете. Коли настане перша річниця терміну народження, ви все одно сумуватимете. Але коли хтось помирає, бо ви не могли врятувати йому життя, — це один смуток, і зовсім інший — коли хтось помирає, бо ви відібрали у нього життя.

— Твердження, що аборт забирає життя, звучить як засудження жінок, які його зробили. У багатьох випадках це може бути наша мати, сестра, подруга.

— Ніхто не ідеальний і всі, кого ми любимо, іноді роблять те, що ми ненавидимо. Можливо, корисно було би навести приклад водіння автомобіля й одночасного писання СМС у телефоні — погодьмося, що це недобре. Якщо ваша найближча подруга збила би когось автомобілем, бо писала СМС, навряд чи ви би підтримали те, що вона зробила, тому що розумієте різницю між людиною та її вчинком. Водночас ви й надалі маєте любити свою подругу, навіть сильніше, бо вона страждає через те, що сталося.

Переклад CREDO за матеріалами: Aleteia

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит вересень-листопад
Зібрано Залишилося зібрати
11725грн
63518грн
Потрібно зібрати
75243грн
Залишилося
12днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: