Щоб дізнатися правду, треба буде озирнутися в далеке минуле, до перших століть християнства.
Цікаве запитання: як пов’язані універсальні ліки від головного болю з одним зі святих покровителів Неаполя?
Святий Аспрен
Традиція каже, що св. Петро по дорозі до Рима, проходячи через Неаполь, зустрів дуже хвору жінку на ім’я Кандида. Апостол в ім’я Ісуса Христа зцілив її.
Дякуючи йому за чудесне зцілення, жінка попросила Петра також зцілити її хворого приятеля, якого звали Аспренас.
Як Кандида, так і Аспренас після зцілення навернулися й були охрещені.
Святий Петро висвячує єпископа Аспрена. Фреска з собору св. Петра в Арамі
А перш ніж Петро пішов звідти до Рима, він поставив святого Аспренаса (Аспрена) на чолі Церкви в Неаполі. Аспрен став першим єпископом міста і виконував своє служіння протягом 23 років. Посох, доторком якого св. Петро зцілив Аспрена, донині зберігається у скарбниці св. Януарія.
Поступово ім’я св. Аспрена втратило славу серед грона інших покровителів Неаполя, яких налічується аж 56. Найвідомішим із них є св. Януарій.
Лука Джордано, «Святі покровителі Неаполя, які споглядають Христа на хресті» (XVII ст.). Музей Каподімонте. Wikimedia Commons
Вівтар, що лікує головні болі
Легенда розповідає, що під кінець ХІХ століття, коли було вирішено зрівняти з землею велику територію, щоби збудувати «оптимізоване сусідство», треба було зруйнувати також і капличку, присвячену св. Аспренові.
Завдяки втручанню священника Фердинанда Колонни ді Стільяно капличку вдалося врятувати. Міська рада змінила проєкт забудови так, щоб її зберегти. Коли будівничі спустилися в гіпогей (підземне приміщення) каплиці, то знайшли там печерку, яка була нічим іншим, як колишнім домом святого.
Там віруючі Неаполя збудували кам’яний вівтар, унизу якого був отвір, куди клали голову, щоб за заступництвом св. Аспрена молитися про зцілення від головного болю. В цій же каплиці можна побачити зображення святого, який зцілює жінку, що страждає від мігрені, й чоловіка, хворого на артрит.
Традиція пов’язує св. Аспрена зі зціленням від головних болів, бо його зарубали за визнання віри, а також тому, що він чинив покуту, кладучи тяжкий камінь собі на голову.
Від Аспрена до аспірину
Дехто стверджує, що саме чуда за заступництвом св. Аспрена надихнули 1899 року фармацевтичну фірму Баєр дати назву своїм новим лікам проти головного болю, гарячки і запальних станів.
Фірма Баєр так хотіла вшанувати італійця Рафаеле Піріа, який виділив саліцилову кислоту — діючу речовину нового препарату.
Рафаеле Мікеле Рокко Піріа
Рафаеле Піріа, що народився 1814 року в Шіллі, у Калабрії, був великим італійським хіміком і науковцем, який зумів розкласти саліцин на цукор та інший складник, який після окислення стає саліциловою кислотою — головною активною речовиною аспірину.
Він вивчав медицину в університеті Неаполя, але потім захопився хімічними дослідами і в 23 роки виїхав до Парижа, де познайомився з Жаном-Батістом Бусенго, Жаном-Батістом Дюма та іншими видатними хіміками того часу.
Потім він повернувся в Італію, був видатним професором Пізанського університету (1842), а потім — Туринського (1856). У Неаполі Рафаеле Піріа був секретарем округу і міністром публічної освіти (1860-1861).
Якщо ви страждаєте від головних болів чи мігрені — моліться до св. Аспрена, і згадуйте його, коли вживаєте аспірин!
Переклад CREDO за: Марія Паола Дауд, Aleteia