Наука Хреста. Що означає втратити своє життя?

Що означає втратити життя? Нерідко ми неусвідомлено виправдовуємося, що нас це не стосується, — вважаючи, що тут ідеться про мучеників із давно минулих століть.

Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?
Медитація ІІІ: Некрасива смерть
Медитація IV: Безсилий Бог
Медитація V: Те, що вже не шокує
Медитація VI: Страсті — найважливіша частина Біблії
Медитація VIІ: Зрада, яка стає миттю прослави
Медитація VIІІ: Поразка Ісуса
Медитація ІХ: Симон ніс хрест не «з Ісусом», а замість Нього
Медитація Х: Нести хрест із радістю? Це ж неможливо!
Медитація ХІ: Ісус насправді знає страждання кожної людини
Медитація ХІІ: «Мене можете вбити, тільки їх урятуйте!»
Медитація ХІІІ: Польовий шпиталь
Медитація XIV: Справжнє християнство
Медитація XV: Чи можуть мучителі Ісуса бути на Євхаристії?

Найбільша таємниця

Страсті Христа — невичерпне багатство Божої мудрості. Ісус виховує учнів у науці Хреста і пропонує нам, щоб і ми увійшли в посідання цієї мудрості.

То ж чого нас вчить Хрест? Щоразу, коли Ісус згадує про свої Страсті, Він каже, які наслідки це матиме для учнів:

Коли хто хоче йти за Мною, нехай себе зречеться, візьме щодня на себе хрест свій і йде за мною. Бо хто захоче спасти свою душу, той її погубить; а хто погубить свою душу задля Мене, той її врятує.

(Лк 9, 23-24)

Це одні з найважливіших слів, яке Бог скерував до людини. Якщо ці слова становлять для нас трудність і ми не розуміємо, про що в них ідеться, то маємо зізнатися в своєму нерозумінні і просити Ісуса, щоб об’явив нам цю таємницю, яка є серцевиною Доброї новини. Ці слова скеровані не до кожного — тільки до тих, хто хоче йти за Ісусом. Це шлях цілого життя, й ціле наше життя тоді буде вивченням цієї таємниці та поступовим втіленням її в реальність.

Що означає втратити своє життя?

Що це таке — втратити своє життя? Ми часто несвідомо виправдовуємося, що нас це не стосується, вважаючи, що тут ідеться про мучеників давнини. Зректися самого себе, втратити життя — це виклик, який перевищує межі нашого мислення, бо основоположний механізм нашого функціонування — це турбота про власне життя, боротьба за його збереження, що ми визнаємо шляхом до осягнення щастя. Внаслідок первородного гріха кожен з нас невпинно бореться за своє життя, за те, щоб не піддатися іншим, не відступитися перед іншими, не бути ними використаним, обманутим, зіпхнутим на узбіччя, позбавленим прав і щастя. Життя в усіх його вимірах — це наш найбільший скарб, який ми охороняємо з усіх сил. Боротьба за існування забирає всі наші сили, і що більше ми самі виграли, то більше нищимо наших найближчих, і зрештою… залишаємось самотні на полі бою.

Може, в цій боротьбі неможливо перемогти?..

Як розірвати замкнене коло

Ісус пропонує нам вихід із цієї ситуації:

Хто не бере свого хреста й не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде.

(Мт 10, 38-39)

Втратити життя задля Христа — це не тільки мучеництво, це насамперед віддавання свого життя іншим. Це дотримання заповідей, які Ісус залишив нам у Нагірній проповіді. Можна перечитати Євангеліє віл Матея, 5‑7 розділи, і замислитися над тим, що радикальним викон6анням цих заповідей була смерть Ісуса на хресті; а ми запрошені на щодень, щоби приймати щоденні зусилля втілювати Його науку в життя:

Не противтеся злому. Хто вдарить тебе в праву щоку, оберни до нього й другу. Хто хоче позиватися з тобою і взяти з тебе одежу, лиши йому і плащ. І хто тебе силуватиме йти милю, іди з ним дві. Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся. Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.

(Мт 5, 39-48)

Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia