Наука Хреста. Справжнє християнство

Християнство по-справжньому починається допіру там, де ми почуємо заклик покинути все, на чому ґрунтується наше життя.

Медитація І: Як споглядати Страсті
Медитація ІІ: Чи то наші гріхи розпинають Ісуса?
Медитація ІІІ: Некрасива смерть
Медитація IV: Безсилий Бог
Медитація V: Те, що вже не шокує
Медитація VI: Страсті — найважливіша частина Біблії
Медитація VIІ: Зрада, яка стає миттю прослави
Медитація VIІІ: Поразка Ісуса
Медитація ІХ: Симон ніс хрест не «з Ісусом», а замість Нього
Медитація Х: Нести хрест із радістю? Це ж неможливо!
Медитація ХІ: Ісус насправді знає страждання кожної людини
Медитація ХІІ: «Мене можете вбити, тільки їх урятуйте!»
Медитація ХІІІ: Польовий шпиталь

Що Ісус говорив про свої Страсті?

Страждання Ісуса — це Добра новина. Ісус це виразно підкреслював багато разів. Але що це означає? І як може Доброю новиною бути така жорстока смерть праведної людини?

Одним зі способів відповісти на це є слухання того, що сам Ісус каже про своє розп’яття і його наслідки для нас.

Перший рівень християнства

Коли Він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед Ним навколішки й почав Його питати: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?»
«Чого називаєш Мене благим?» — сказав Ісус до нього. — «Ніхто не благий, окрім одного Бога. Заповіді знаєш: не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір». Він же у відповідь мовив до Нього: «Учителю, я вже те дотримував змалку».
Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: «Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за Мною». Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.

(Мт 10, 17-22)

Перший рівень християнського життя — це дотримування заповідей, особливо тих, що визначають наші стосунки з іншими людьми. Дотримання Декалогу єднає християн з усіма людьми, також зі сповідниками інших релігій, які шукають добра і справедливості.

Однак істинне християнство починається лиш там, де ми почуємо заклик покинути все, на чому збудоване наше життя: матеріальні блага, становище в суспільстві, знання, розвиток, досягнення, — і піти за Ісусом. А це означає взяти хрест на свої плечі.

Хто не бере свого хреста й не йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Хто своє життя зберігає, той його погубить; а хто своє життя погубить задля Мене, той його знайде.

(Мт 10, 38-39)

Найвища вимога християнства

Юнак уявляв християнство як радісне крокування за істиною — і не підозрював, що це може дорого коштувати. Що це може означати прийняття того, що найбільш неприємне й викликає відторгнення.

Неможливо йти за Ісусом, не беручи свого хреста на плечі, не покидаючи свого життя, всього, що для нас важливе і завдяки чому ми почуваємося в безпеці.

Це дуже вимогливий заклик. Юнак зрозумів це і смиренно відійшов від Ісуса. Ми всі покликані переживати разом з Ісусом Його страждання. Він усіх запрошує до самозречення, до хреста і втрати свого життя, — однак лише до небагатьох доходить істинний сенс Його слів. Небагато хто їх розуміє і мало хто вирушає за Ісусом. Заклик втратити життя, покинути все для себе цінне — а життя, зрештою, є найціннішим, що ми маємо, — лякає нас і робить так, що ми потроху відступаємо, вважаючи, що то заклик для якихось святих, мучеників і містиків.

Така реакція є повністю нормальною. Після первородного гріха кожен з нас діє за логікою, супротивною закликам Ісуса: за життя потрібно боротися, слабкості виказувати не можна; всі мають знати що я достатньо сильний, щоб захиститися. Отак ми, з одного боку, маємо заклик Ісуса віддати своє життя, втратити все найцінніше, — а з другого заклик світу, в якому живемо: не дозволити відібрати в нас хоч щось, важливе для нашого щастя і безпеки.

Переклад CREDO за: бр. Дам’ян Войцеховський SJ, Aleteia