У здоровому тілі — здоровий дух? Кожен напевно не раз чув таку фразу, навіть не заглиблюючись у її сенс.
Для християнина, який займається спортом, духовний аспект має залишатися на першому місці, оскільки його відсутність не просто зводить нанівець усі його фізичні зусилля, а й загрожує впаданням у різноманітні спокуси (такі як «перемога за будь-яку ціну»).
До кого ж треба молитися спортсменам або шанувальникам тих чи інших видів спорту?
Футбол
Попри те, що, мабуть, кожному насамперед згадується святий Йоан Боско, офіційним покровителем футболу з 2010 року є святий Луїджі Скросоппі (1804-1884), італійський священник-францисканець. Цікаво, що сам святий за життя навряд чи взагалі грав у футбол, хоча своє священство присвятив роботі з дітьми та молоддю: будував сиротинці, заснував притулок для глухонімих дівчат, займався активною діяльністю в ораторії святого Филипа Нері. Однак саме його обрали на покровителя футболу й футболістів — через те, що він втілював необхідні для цього спорту якості: командний дух, справедливість, наполегливість і рішучість.
Шахи
Святою покровителькою гри у шахи є Тереза Авільська, Учитель Церкви (1515-1582). У своїх духовних творах вона вдавалася до поетичних шахових метафор, зокрема писала про істинний дух споглядального життя: «Ми всі схильні помилятись у цьому: якщо хтось кожного дня ненадовго затримується, щоби звернути увагу на власні гріхи (як і зобов’язаний чинити, якщо він християнин не лише за назвою), люди одразу кажуть, що він — великий споглядальник. Тоді вони очікуватимуть, що він володіє і тими рідкісними чеснотами, які характерні для великих споглядальників. Він навіть сам може подумати, що володіє ними; але тут він помиляється. На ранніх етапах він не знав навіть, як розставляються фігури на шахівниці й гадав, що для того, щоб поставити мат, вистачить уміння розпізнавати фігури. Але це неможливо, бо цей Цар не дозволяє здобути себе жодній людині, крім тієї, яка повністю підкориться Йому».
Альпінізм та гірськолижний спорт
Святий Бернард з Ментону (XI ст), бенедиктинець, який проповідував слово Боже в Ломбардії та Альпах, уславився тим, що за час свого багаторічного служіння створив притулок для мандрівників на гірському перевалі Мон-Жу. Цей перевал, що поєднував Італію зі Швейцарією, був головним шляхом до Центральної Європи; ним також користувалися паломники, що йшли до Рима. У ХІІ столітті там оселилися монахи-августинці, перетворивши притулок на свою обитель. У наш час збудована там церква вважається найбільш високогірним храмом Європи. До слова, саме тамтешні монахи вивели породу собак, привчену рятувати людей у горах, відшукуючи їх навіть під завалами — сенбернарів, що зобов’язані святому своєю назвою. Тому святий Бернард — покровитель тих, хто любить долати вершини, мешкає у горах або подорожує ними.
Фігурне катання та хокей
Свята Лідвіна зі Схидаму (1380-1433) була звичайною голландською дівчиною, яка полюбляла кататися на ковзанах. Коли їй було 15 років, вона невдало впала під час катання і зламала ребро, після чого вже не підвелася з ліжка (спираючись на опис її хвороби, сучасні медики дотримуються думки, що внаслідок травми після падіння Лідвіна захворіла на розсіяний склероз). Після цього прикрого випадку вона почала дотримуватися суворого посту та провадити молитовне життя. Зберігся документ, оприлюднений чиновниками Схидаму, що засвідчує про повну відсутність їжі та сну в житті цієї святої. Бог також наділив святу Лідвіну даром зцілення: її молитви допомогли одужати багатьом людям, що приходили до неї.
Плавання
Про святого Адьютора (1070-1131) збереглося не так багато відомостей, однак побожні перекази про нього так чи інакше згадують дива, пов’язані з чудесним порятунком на воді. За однією легендою, під час Першого хрестового походу святий Адьютор, втікаючи від мусульман, перетнув уплав морем увесь шлях до Франції. Інша версія легенди повідомляє, що його порятували від викрадачів та перенесли через море ангели. Ще одна розповідь свідчить про те, що святий зміг зупинити водний вир молитвою до святої Марії Магдалини (або свяченою водою і хресним знаменням, або вкинувши у воду ланцюги, що сковували його під час мусульманського полону). Отже, саме до святого Адьютора варто звертатися з молитвою як тим людям, що займаються плаванням, так і тим, кому загрожує небезпека на воді.
Мотоциклетний спорт
Святий Колумбан (540-615), ірландський місіонер і засновник монастирів, опікується байкерами та всіма, хто займається мотоциклетним спортом. Його молоді роки були сповнені численних спокус: завдяки привабливій зовнішності Колумбан мав великий успіх у жінок, чому не завжди міг опиратися. Вирішивши піти у монастир, він не спинився навіть тоді, коли рідна мати впала йому в ноги, благаючи залишитися.
Святий Колумбан мав велику мужність та силу духу: подібно до Христа у храмі, він вривався до місць, де чинилася розпуста, і трощив діжки з алкоголем; не боявся вказувати єпископам, королям і навіть папам на їхні помилки; підпалював язичницькі храми та нищив ідолів. Через таку конфліктну поведінку святого не раз висилали з земель, де він служив, однак це не спиняло його ревності. Саме через його вільний дух, невгамовність, хоробрість і непосидючість святого Колумбана 2002 року офіційно проголосили покровителем байкерів.
Якщо ж той вид спорту, яким ви захоплюєтеся або яким займаєтеся, не має свого особистого небесного покровителя, — не сумуйте! Звертайтеся з молитвами до святого Себастіана (256-288), адже саме цей святий є покровителем спорту та спортсменів загалом. Як римський солдат, він безсумнівно мав дуже добру фізичну підготовку. Згодом, прийнявши мучеництво за Христа, святий продемонстрував не лише неймовірну фізичну міць, що дозволили йому так довго залишатися живим, а й велику силу духу, яка допомогла йому зберегти віру навіть під час жахливих тортур.
фінансово.
Щиро дякуємо!
