Кардинал Конрад Краєвський — Великий елемозинарій, тобто Розподілювач милостині. Простіше кажучи, благодійник. Він займається благодійництвом Ватикану. В Україні, від початку повномасштабної російської агресії, він побував уже двічі: 8-12 та 28-29 березня 2022 р.
Нещодавній приїзд був пов’язаний з тим, що Папський благодійник особисто пригнав до Львова машину «швидкої допомоги», яку Україні подарував Папа Франциск.
Із кардиналом-благодійником поспілкувався о. Маріуш Кравєц SSP, директор Видавництва Святого Павла, який є кореспондентом Vatican News та супроводжував Папського розподілювача милостині в його подорожах Україною. Кардинал відвідав Україну вже двічі з моменту вторгнення. Зустрічався з біженцями, розмовляв зі стражденними людьми. Привіз їм вітання від Папи і конкретну допомогу, якою є автомобіль швидкої допомоги.
— Україна охоплена війною. Що ми маємо робити в цій ситуації, в якій опинилися?
— Завжди, коли читаю Біблію, я відкриваю в ній своє власне життя. Мені згадується Йона. Він спершу не послухався Бога і йшов точно в протилежному напрямку. Але коли зрештою почав Бога слухати, то промовляв уже від Його імені. Почав мислити так, як того хотів Бог. Закликав до навернення. Застерігав, що як люди не навернуться, то загинуть.
Бог нас тепер закликає навернутися. Навернення завжди починається з нашого серця, а не з сердець інших людей. То в моєму серці насамперед має бути мир.
Навернення без учинків не є справжнім. Так як самої по собі сповіді ще замало. За обіцяним мають іти добрі вчинки, бо то саме вони свідчать про наше справжнє навернення.
— Чи вражає Вас війна, яку ми переживаємо нині в Україні?
— Я б хотів поглянути на війну трохи інакше. Так, загалом — вона страшна. Але водночас вона визволяє в нас багато добра. Люди єднаються, допомагають одні одним. Коли я їхав до вас цією «швидкою», то на польсько-українському кордоні побачив небуденну картину. Польські та українські митники допомагали людям нести торби. Раніше було так, що завданням митників був обшук багажу. Ми зараз стали красивішими. Ми одні одним допомагаємо. В Польщі я бачив людей, які їхали з Гданська до Вроцлава, 500-700 км до кордону, тільки для того, щоб забрати когось машиною і відвезти у безпечне місце.
— Що хотів переказати Папа Франциск, відправляючи Вас до нас в Україну?
— Він відправив мене сюди, щоб я був із вами. Він вас дуже любить і пригортає кожного мешканця України до свого серця. Святіший Отець щодня, на кожній зустрічі й аудієнції говорить про вас. Він єднає цілий світ довкола України. Просить про молитву за вас. Молиться про мир в Україні.
— Звідки взялась ідея подарувати Україні авто «швидкої допомоги»?
— Відколи я маю доступ до папського банківського рахунку, Святіший Отець мені постійно нагадує, що рахунок має бути порожній. Франциск завжди каже: коли наш банківський рахунок порожній, він добрий. Порожній рахунок означає, що ми комусь допомогли нашими грішми. Авто, яким я приїхав, це певний символ, символ конкретної допомоги. Папа хоче нам так підказати, що ми маємо робити. Це просто: ми повинні допомагати.
— Багато хто з нас думає про те, що було, що він залишив позаду. Або ж думаємо про майбутнє. Яким воно насправді буде?
— Треба дякувати за сьогодення. Бо Євангеліє — це сьогодні. Не вчора і не завтра. Це тут і тепер. Ісус каже, щоб я чинив добро сьогодні. Він щодня мене запитує: що я можу сьогодні зробити доброго.
Колись я розмовляв з одним італійським міністром. В Італію тоді прибували човни, повні мігрантів. Колись на одному такому човні замість 100 людей було 500. Він тримав у пальцях ручку, якою міг підписати рішення, щоб ті люди могли зійти на сушу. Я йому сказав, що в цій ручці є велика сила. Один його підпис може врятувати так багато людей. Тому — не зволікаймо з чиненням добра! Якщо можеш зробити щось добре, то зроби це вже зараз і не відкладай на завтра.
— Ми всі в Україні молимося за перемогу. Чи є ще щось, про що ми повинні молитися?
— Просімо Бога про мир у наших серцях. Війна походить від злого. Хоча довкола нас така трагедія, молімося про дар миру для нас самих, наших сімей і для нашої країни. Стараймося бути носіями миру.
— Ви ще плануєте відвідати Україну?
— Я приїду ще не раз, якщо тільки буде в цьому потреба. Нехай Бог збереже Україну в мирі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
