Середини немає: всі ми перебуваємо або у благодаті, або у стані смертного гріха
З недавніх моральних вчень видно, що тяжкість життя людини у гріху — тобто, перебування у стані смертного гріха, — затьмарена поганою теологією, видаванням бажаного за дійсне і наївною душпастирською практикою. Незалежно від того, чи говоримо ми про Святе Причастя для розлучених і повторно одружених, чи про благословення одностатевих пар, чи про мовчазне схвалення співжиття поза шлюбом, нам слід відновити й підкреслити термінальну природу стану гріха. Як Церква, ми повинні викривати духовну тяжкість стану гріха і допомагати тим, хто у ньому перебуває, прийти до покаяння в Ісусі...

