Замислився, чи не помолитись Розарій в автобусі…
Дещо несміливо він розпочав молитву. А потім сталося щось неймовірне, про що він розповів кількома днями пізніше. «Завжди моліться» Четвер, 17:00. Автобус під’їхав точно за розкладом. Шукаєш поглядом вільного місця — і падаєш на нього як лантух, змучений. Більшість пасажирів зайнята своїми телефонами. Інші, теж утомлені, заплющили очі. Час плине, автобус рухається за маршрутом. Якась мама дала неспокійній дитині цяцьку, щоб її чимсь зайняти, аби не плакала і не заважала іншим пасажирам. Кожен був занурений у свій власний світ, не переймаючись тим, що робить решта. Лиш один пасажир...