Як умру, то поховайте
Хрестоматійні рядки Тараса Шевченка, звісно, не про похорон, а про воскресіння. А тут випала нагода подумати саме про похорони, цвинтарі й традиції. Любителі красного письма, можливо, читали невеличку повість англійського автора Івліна Во «Незабутня» (1947) про споживацтво і цвинтарну культуру Заходу, що загниває. Цю повість досить швидко переклали російською, бо сюжет дуже явно викривав аморальність капіталістичного суспільства. Насправді все не зовсім так, як іронізував письменник. Існують похоронні бюро. Це правда. Так само як і правда, що існує широка індустрія з...