Життя закоротке, аби… не молитися!
Коли ми вчергове чуємо з амвону, що Бог любить людину, очі самі собою заплющуються. Ми постійно чуємо про любов Бога, про потребу будувати особистий зв’язок із Ним, але, власне кажучи, до кінця не розуміємо, про що ідеться. Слово «любов» нам асоціюється з прагненням близькості, з тугою, бажанням бути разом, спільно проводити час, ну а якщо за молитвою ми не дуже тужимо, то, може, слово «любов» у контексті віри проявляється в зовсім інакший спосіб? Із Богом також треба познайомитися Здоровий ґлузд бунтує, коли хтось називає своїм другом...

