Місія
Великобританія, 1986
Режисер: Ролан Жофе
У ролях: Роберт де Ніро, Джеремі Айронс, Рей МакЕнлі
Премії та нагороди: Канський фестиваль, 1986, Оскар, 1987, Золотий глобус, 1987, Британська академія, 1987, Сезар, 1987.
Розповіді про вторгнення іспанців в Америку у мене завжди були у чорному списку: разом із фільмами про війну, епізодами про розстріли мирних демонстрацій та історіями про світову несправедливість, що підриває віру в людство.
Вперше я зіткнулася з фільмом, де низка хепі-ендів знаходиться на самому початку, і це, повірте, чудовий варіант для тих, хто вірить у Добро. До речі, міф про жорстокість іспанців був створений їхніми ворогами – англійцями, а згодом – американськими англосаксами, які, своєю чергою, не полінувалися майже повністю знищити північноамериканських індіанців. Цей фільм показує нам, що Католицька Церква почала захищати корінне населення від знищення. Розповідається про те, як орден єзуїтів у якийсь момент створив державу в державі на території Парагваю. Там індіанці завжди могли отримати захист. Власне, про останні дні існування цієї унікальної держави, де ще задовго до Маркса було побудовано соціалізм, і знятий цей фільм.
Поза певним контекстом фільм може здатися звичайною історичною стрічкою, де йдеться про місіонерську діяльність єзуїтів у Південній Америці 1750 р. «Місія» – розповідь про те, як купка людей доброї волі дістає змогу вибудувати з сирого людського матеріалу ідеальне, майже утопічне суспільство. Режисер Ролан Жофе хотів показати трагедію народу, беззахисного перед іншою цивілізацією. Жофе у цьому фільмі залишається вірний своєму стилю трагічної епічної фрески, зображуючи життєвий уклад індіанців, нині стертих з лиця Землі.
Єзуїт Габріель намагається зі смиренням і любов’ю завоювати довіру індіанців, створити у джунглях християнську спільноту. Мендоса, мисливець за рабами-індіанцями, певної миті втрачає сенс життя і знаходить його лише після навернення та покаяння. Ідейна й художня кульмінація «Місії» – свідомо затриманий кадр, коли вмираючий Мендоса востаннє бачить, як на чолі релігійної процесії назустріч смерті йде Габріель – людина, яка дала йому змогу зійти до висот людського духу з попереднього життя, сповненого гріха й насильства. Два варіанти самопожертви: Габріеля і Мендоси. Їхній супротив колонізаторам став високою місією. Звідси й назва фільму – місія як найвище покликання людини. Адже саме завдяки таким, як Габріель і Мендоса, можемо говорити про чин самопожертви, що його втрачено у сучасному житті, у нашій щоденній біганині за матеріальними «цінностями». Саме завдяки самопожертві людина обов’язково переможе, адже її дух безсмертний.
фінансово.
Щиро дякуємо!
