Спершу він захопив світ своїми жестами, простотою та відкритістю. Новий Папа завоював серця. Нині становище змінюється.
«Добрий і усміхнений» Франциск переходить до конкретики. І робиться менш приємно. Найімовірніше, добрі відгуки про нього у пресі незабаром закінчаться. Святіший Отець не перестає захоплювати, день за днем даючи прекрасне свідчення буття вбогим і люблячим християнином, але водночас він щоразу частіше торкається тем, які радше не збільшать його популярності. І йдеться зовсім не про середовища, ворожі Церкві, а про саму Церкву.
Папа Франциск не має поблажливості у тавруванні перекручень всередині нашої спільноти. Під час однієї з ранкових св.Мес у каплиці Дому св.Марти він гостро говорив про спокусу тріумфалізму, «щодо якої не були стійкі навіть апостоли». «Господь навчає нас, що у житті все не є магічним, що тріумфалізм не є християнським (…). Нехай Господь визволить нас від тріумфалістських фантазій», – застеріг він.
Ще гостріше пролунали слова з листа, скерованого до аргентинських єпископів: «Хворобами, типовими для Церкви, є замкненість у самих собі, вдивляння у самих себе, викривлений погляд, зосереджений на власних проблемах, як у тієї жінки з Євангелія. Це вид нарцисизму, який провадить нас до духовної лаїцизації, сублімованого клерикалізму, і зрештою не дозволяє нам осягнути “солодкої та втішної радості несення Євангелія”». У цьому само листі Папа Франциск закликав: «Нехай Господь звільнить нас від того, щоб ми робили собі макіяж із нашого єпископства, через зовнішні дрібні прикраси світськості, грошей і “клерикалізму на продаж”. Діва Марія нехай навчить нас смирення і тихої, але відважної праці, яка провадить до апостольської ревності».
За кілька днів пролунали нові звинувачення. Папа вдарив без знеболювального: «Також і в християнських спільнотах є кар’єристи. Вдають, що входять до спільноти, але то злодії і розбійники, які викрадають славу Христа». Папа додав, що такі християни прагнуть «зиску для себе».
Це тільки деякі з численних різких висловлювань Святішого Отця за останні тижні. Було би добре, якби ми всі взяли ці важкі зауваження Папи до серця. Кожен з нас повинен приміряти їх до себе. Не гадати, ніби це стосується інших – єпископів, священиків, якихось абстрактних поганих католиків, але саме нас, особисто.
Якщо, слухаючи слова Папи Фанциска, ми відчуємо дискомфорт, то це означатиме, що до нас щось таки доходить. Це буде добрим знаком. Така у нас натура, що ми не любимо змін і не хочемо ставати обличчям в обличчя зі своїми слабкостями та гріхами. Ключ до дієвих змін у Церкві лежить у серці кожного католика. Ми приймаємо виклик, що його нам кидає Папа. Це може бути неприємне, але саме таким є життя християнина. Нам не повинно бути комфортно. Нам має бути чесно і згідно з Євангелієм. Папа сказав це дуже виразно: «Дорогою є тільки Ісус. Хтось із вас скаже: “Отче, а ти фундаменталіст”. Ні, це просто сам Ісус так сказав: Я – двері».
Пьотр Жилка, deon.pl
Переклад: CREDO
фінансово.
Щиро дякуємо!
