Було повір’я, до папа св.Сильвестр у 317 році замкнув у ватиканському підземеллі змія.
За цим повір’ям, змій мав вибратися на поверхню в річницю смерті святого і знищити світ, коли розпочнеться тисячний рік нашої ери.
31 грудня 999 року всі були сповнені страхів. А коли по півночі нічого страшного не сталося, то вибухнула величезна радість. Симпатична історія. Шкода, що повністю вигадана!
Святих із таким іменем Церква знає цілих дев’ять, і ще є один блаженний. Із пап римських Сильвестрів було троє, і тільки один з них проголошений святим. Правив він довго (314-335), цілий 21 рік — а отже, як мало хто з римських первосвящеників. За тривалістю Петрового служіння перед св.Сильвестром ідуть: папа Пій ІХ, який правив 32 роки (1846-1878), і Лев ХІІІ, який очолював Церкву чверть століття (1878-1903). Ну, це якщо не рахувати самого св.Петра, який керував спадком Господнім близько 34 років (33-67).
Хоч на період правління св.Сильвестра припадає найблагополучніший час у житті Церкви, припинення переслідувань і мир після Міланського едикту 313 року, однак про діяльність святого папи майже нічого не відомо. Певно, збереженню історичних відомостей завадили воєнні сутички, які раз по раз потрясали Римом, пускаючи з вогнем його найцінніші пам’ятки разом із тамтешніми архівами. А може, імператор Константин був настільки великий також у власних очах, що волів, аби хронікери та письменники писали більше про нього. Навіть перший історик Церкви, Євсевій Кесарійський, імператору присвятив цілі розділи, натомість папі — суттєво менше. Нічого дивного, якщо Євсевій був особистим секретарем і радником імператора… Тому на те, що діялося в Церкві, він дивився під кутом імператорства, а папа був у тіні й ніхто його діянь не закарбував.
Із того, що можна видобути стосовно нього, можна усталити такі дані про життя св.Сильвестра. Народився в Римі як син священика Руфіна (про якого більше нічого не відомо), за часів папи Марсилія. Оскільки діоклетіанські переслідування з особливою ворожістю нищили християнські святі книги, саме священик Руфін переховав потай літургійні книги первісної Церкви і Святе Письмо, власність Церкви в Римі. Святий Сильвестр зійшов на папський трон після папи св. Мельхіада, в січні 314 року.
Завдяки щедрості імператора св.Сильвестр збудував базиліки на Латерані, на Ватикані та інші. Передання каже, що саме папа Сильвестр здобув для християнства св.Єлену, мати імператора Константина Великого. Однак те, що св.Сильвестр зцілив імператора, це вже точно тільки легенда.
Коли вибухнула аріанська єресь, імператор вирішив скликати Собор у Нікеї (325 року), де цю єресь засудили, а Арія вигнали. На цей Собор папа Сильвестр висилав своїх делегатів, після чого в Римі скликав синод, на якому присутні 265 єпископів Західної Церкви підтвердили постанови Нікейського Собору.
Дата смерті св.Сильвестра, швидше за все, точна, бо ми її знаходимо у найдавніших документах. Папа покинув цю землю 31 грудня 335 року. Був шанований також і на християнському Сході. Став одним із перших не-мучеників, винесених до слави вівтаря. Греки відзначали його спомин 2 січня. Тіло його вшановували на цвинтарі Прискілли при Новій Саларійській дорозі, де у VII столітті зрештою поставили храм його мені.
Нині св. Сильвестр має свій храм на Квіриналі, а також архітектурно дуже багатий храм S. Silvestro in Capite на тому місці, де стояв рідний дім папи св.Стефана ІІ. Реліквії св.Сильвестра знаходиться у Нонантолі, за 11 км від Модени, в головному вівтарі колишнього храму бенедиктинського абатства (нині парафіяльному). Він — покровитель цього міста й дієцезії. Частина реліквій св.Сильвестра лежить у Римі, в крипті краму св.Мартина-на-горі.