Сьогодні — урочистість святих Петра і Павла, покровителів Вічного Міста. Це подвійне свято має давнє походження, але для сучасного папства зв’язок між двома святими набув іще більшого значення.
Саме покійний Йоан Павло ІІ одного разу сказав, що вважає себе наступником не лише Петра, а й Павла, як чудового комунікатора Церкви і невтомного місіонера.
Сучасний Папа — це, по суті, Головний євангеліст Церкви, який використовує засоби масової інформації свого часу, щоб поширювати своє послання.
Папа Франциск, як і Йоан Павло ІІ, також із задоволенням залучає ЗМІ. Він дав стільки інтерв’ю журналістам, що ніхто не може їх порахувати. Ймовірно, їхніми стенограмами можна заповнити цілі розділи бібліотек.
І все ж таки.
Величезна іронія полягає у тому, що хоча Йоан Павло ІІ і Франциск стали сенсаціями у медіа, демонструючи інстинктивний талант у використанні жесту та звуку, цей успіх не завжди втілювався в ефективності власних інституційних комунікацій Ватикану.
У нещодавньому великому інтерв’ю «Главкому» глава УГКЦ Святослав Шевчук сказав уголос те, про що багато спостерігачів вже давно бурмотіли впівголоса: комунікаційна система Ватикану — погана, і стає гіршою, а не кращою.
Говорячи про зусилля Папи Франциска з реформування Ватикану, Шевчук сказав: «Нині спостерігаємо перехідний момент, коли інституція зазнає змін, які не покращують її ефективність». Зокрема він вказав на комунікації як на проблемну сферу:
«Найбільша проблема, яку я сьогодні бачу у ватиканських механізмах, — це комунікація, спілкування зі світом, зокрема через медіа. Сьогодні Папа фактично не має речника, який, скажімо так, міг би бути постійним комунікатором із журналістами, коли ми не розуміємо Папу або його висловлювання не до кінця чітке.
Природно, усі хочуть зрозуміти, що ж насправді сказав Папа, що він мав на увазі. А якщо не розумієш, до кого звернутися за роз’ясненнями? Раніше завжди речник цим займався. А сьогодні його немає. Не знаю, чому, і сам зрозуміти того не можу. Папа сам собі хоче бути речником».
У цьому полягає суть проблеми: Франциск може бути чудовим комунікатором — але, на думку більшості спостерігачів, він не створив чудової комунікаційної системи.
Як зазначив Шевчук, у роки Йоана Павла ІІ принаймні був потужний речник у особі Хоакіна Наварро-Вальса, справжнього інсайдера з необмеженим доступом до Папи, який міг давати роз’яснення на підставі цього доступу та свого положення, і люди сприймали це серйозно.
Справа не в тому, що в роки Наварро все було солодким і легким: наприклад, часто було важко зрозуміти, де закінчуються думки Йоана Павла ІІ і починаються «повороти» Наварро. Крім того, цей динамічний дует часто приховував той факт, що комунікаційна система Ватикану, на відміну від осіб на «верхівці піраміди», залишалася серйозно дисфункціональною.
Та відколи Наварро пішов у відставку в 2006 році, жоден прессекретар не мав нічого подібного до його прямих особистих стосунків із «босом». Внаслідок цього керівники пресслужби Ватикану стали більш схожими на працівників Державного секретаріату, що можуть оприлюднювати лише ту інформацію, яку їм надають можновладці.
Як припустив Шевчук, проблема ускладнилася після створення Франциском Дикастерію з комунікацій — фактично, так виник іще один шар бюрократії, крізь який мусить пробиратися речник, перш ніж сказати щось корисне.
Певною мірою це питання особистого стилю. У Франциска легендарна алергія на те, коли його «обробляють», тому він не може створити враження, ніби хтось інший справді здатен чітко говорити від його імені.
Та хай би яким було пояснення, очевидний факт полягає в тому, що є явний дисбаланс між особистим і структурним, коли йдеться про папські комунікації.
З певною зухвалістю можна сказати, що нинішнє свято — це нагадування про те, що, коли йдеться про комунікації, сучасні Папи зосереджуються на «частці» Павла.
Вони користуються інструментами, які надають засоби масової інформації, щоб поширювати свої повідомлення, часто досягаючи вражаючих успіхів — наприклад, Папа Франциск був третім світовим лідером за кількістю підписників у Твіттері у 2022 році, поступаючись лише президентові США Джо Байдену та прем’єр-міністру Індії Нарендрі Моді.
Чого певною мірою не вистачає, то це «елемента» Петра, що означає управлінський виклик: не просто бути чудовим комунікатором, а й побудувати чудову систему комунікацій.
Можливо, це виклик для іншого дня… але якщо хтось хоче висловити це бажання у благочестивій молитві — важко уявити кращу нагоду, ніж сьогоднішнє свято.
Переклад CREDO за: Джон Аллен-мол., Crux
фінансово.
Щиро дякуємо!
