«Жителі Запоріжжя дуже вдячні за будь-яку допомогу, яку вони отримують», — підкреслює для Vatican News о.Лешек Крижа.
Він нещодавно відвідав це прифронтове місто в межах уже другої в цьому році гуманітарної місії Групи допомоги Церкві на Сході, яка діє при Польській єпископській конференції.
Ситуація в Запоріжжі дуже складна. Неподалік пролягає лінія фронту, що дуже сильно позначається на становищі міста і його мешканців. «Під час попереднього візиту ми ще побували в одному з сіл поблизу міста. Сьогодні воно повністю зруйноване і туди вже неможливо дістатися через інтенсивні бойові дії», — розповідає о.Лєшек Крижа TChr, який очолює групу «Допомога Церкві на Сході». «Вночі було чути постріли та артилерію», додає священник, — це свідчить про те, що фронт дуже близько. Багато людей із тих територій перебираються до міста, шукаючи спокою, притулку та можливості пережити найважчі дні. На їхні потреби відгукується Церква.
Безмежна вдячність
Отець Лешек у середньому раз на місяць відвідує Україну разом з о.Лукою Бовіо зі Згромадження Місіонерів Божої Матері Утішительки, який є секретарем Папських місіонерських організацій у Польщі й від самого початку активно долучився до допомоги нашій країні. Цього разу в Запоріжжі вони брали участь, серед іншого, у роздачі харчів потребуючим. Отець Лешек підкреслює, що коли спілкується з цими людьми, то постійно чує одну велику подяку.
«Вони дякують за те, що ми про них пам’ятаємо; що є ще такі країни і такі люди, які про них пам’ятають, незважаючи ні на що. Величезна подяка Церкві за те, що вона є з цими людьми, що вона не забуває про них, що вона пам’ятає про них, що вона їх підтримує; що завдяки тому, що сьогодні вони отримали шматок хліба, консерви, якийсь суп швидкого приготування, а діти мають льодяник чи шоколадку, їм вдасться прожити ще кілька днів, незважаючи на ту складну ситуацію, яка склалася навколо», — каже священник.
Амбулаторія для потребуючих
Допомога надається завдяки підтримці, яка надходить з Італії, Канади, а також від поляків, які щедро підтримують ініціативи «Допомоги Церкві на Сході». Цього разу вдалося доправити до Запоріжжя не лише велику партію консервів, яку привезли брати-альбертинці, а й базове медичне обладнання, про яке просив єпископ-помічник Харківсько-Запорізької дієцезії Ян Собіло.
Перед лицем величезних потреб міста у нього виникла ідея створити невелику амбулаторію при санктуарії Бога Отця Милосердного, де лікарі й медсестри, які зголосилися допомагати, надавали б консультації. Обладнання було передано від благодійників з Італії.
«Це дуже потрібна ініціатива. У цій черзі за хлібом стоїть дуже багато хворих людей, які не мають доступу до медичної допомоги. Тепер, стоячи в черзі за їжею, вони також зможуть потрапити на прийом до лікаря і отримати допомогу в лікуванні», — зауважив о.Крижа.
Церква, яка пам’ятає
У Запоріжжі о.Лешек познайомився з молодими людьми, які брали участь в онлайн-зустрічі з Папою Римським, коли він із Ватикану сполучався з Києвом.
«Вони розповіли, що для них це був цікавий досвід. Вони сприйняли це як ще одне підтвердження того, що Папа Франциск пам’ятає про них, що Церква пам’ятає про них, що вони не залишені наодинці. А такі візити, як наш чи кардинала Краєвського і багатьох інших, є для них знаками конкретної пам’яті», — каже о.Лешек Крижа.
В цій складній ситуації видно величезну вдячність українців. «Майже кожна моя зустріч закінчується такою величезною подякою Церкві за те, що вона є з цими людьми і пам’ятає про цих людей. Такою є реальність людей, які живуть у прифронтовій зоні», — підкреслив він.
Свідчення присутності
Відповідаючи на запитання, чому він особисто відвідує Україну майже щомісяця, о.Крижа пояснив: «Ми їдемо, щоб побачити на місці, якою є ситуація, як розподіляється допомога; але насамперед — щоб бути з цими людьми, бути присутніми. Хтось гарно сказав, що “присутність — це перший ступінь любові”. Так воно і є, тому що ця допомога є абсолютно фундаментальною».
Він підкреслює, що люди радіють зустрічі зі священником, який приїхав до них з Італії чи Польщі. «Ми представляємо Церкву, і це має велике значення», — каже отець. Зустрічі з українцями — це не лише несення допомоги, але й спілкування, а також молитва і благословення. «Люди завжди бажають нам щасливого повернення. Як тут кажуть, “мирного неба” — з якого не падають бомби і ракети. Я думаю, що наша присутність для них надзвичайно важлива», — зазначає він.
Не маємо права забувати
Отець Крижа нагадує, що 24 лютого виповнюється третя річниця повномасштабної агресії Росії проти України. «Я хотів би, щоб ми з цієї нагоди згадали, так би мовити, наново про цю реальність війни. Я не раз кажу і наголошую, що ми можемо втомитися від цієї війни, можемо зневіритися в тому, чи ми здатні допомогти; але ми не маємо права забути про цю дійсність», — каже керівник Групи допомоги Церкві на Сході.
Священник зізнається, що хотів би, щоб «цей день був передовсім днем надії на те, що ця війна скоро закінчиться, що наша наступна поїздка вже буде поїздкою в країну, де буде мир, і ми будемо турбуватися про те, як усе відбудувати і допомогти людям стати на ноги». Отець Крижа підкреслює, що українці потребуватимуть не лише зовнішньої допомоги для відбудови, але й внутрішньої, адже глибоких ран, як духовних, так і психологічних, насправді дуже і дуже багато.
фінансово.
Щиро дякуємо!
