Чи свідчить відмова Святого Престолу від протистояння з комуністичною владою у Шанхаї про капітуляцію у стосунках Ватикану з Китаєм? На це вказує незвичайне інтерв’ю Державного секретаря Ватикану П’єтро Пароліна.
У суботу, 15 липня, Папа Франциск призначив єпископа для Шанхайської дієцезії — найважливішої для материкового Китаю, перевівши його з дієцезії Хаймень, що в провінції Цзянсу. Ним став єпископ Йосиф Шень Бінь, раніше вже призначений на цю посаду рішенням Колегії католицьких єпископів Китаю без узгодження з Ватиканом. Таким чином, Папа легітимізував те, що стало черговим порушенням укладеної тимчасової угоди між урядом Китаю і Святим Престолом.
Сам єпископ Шень Бінь дотримується політики лояльності до китайського комуністичного режиму і є очільником Колегії єпископів Китаю — конференції єпископів «легальної» Церкви, санкціонованої комуністичним урядом, на відміну від «підпільної Церкви», що зберігає вірність Святому Престолу, але перебуває під жорстокими репресіями держави. Цю вельми незвичну біографічну інформацію містить і офіційне оголошення Ватикану про його призначення: «З 2022 року єпископ Шень Бінь також очолює орган під назвою “Колегія китайських католицьких єпископів”».
Зараз єпископ Шен Бінь займає кафедру, де колись був інтронізований кардинал Ігнатій Кунг Пін-Ме. Кардинал Кунг був призначений єпископом Шанхаю в 1950 році, а у 1955 році був ув’язнений китайськими комуністами на 30 років, після чого йому дозволили виїхати у вигнання. Папа святий Йоан Павло ІІ призначив Кунга кардиналом in pectore (таємно) під час свого першого консисторію у 1979 році, публічно оголосивши про це лише у 1991 році.
Нагадаємо, що у 2018 році Святий Престол і Китай, чи, точніше, Комуністична партія Китаю (КПК), що контролює всю релігійну діяльність у країні, підписали угоду про призначення єпископів, зміст якої досі тримають у секреті. Конфлікти між керованою режимом Китайською католицькою патріотичною асоціацією (ККПА) та підпільними католиками Китаю призвели до того, що багато китайських дієцезій залишилися без єпископів. Шанхайська кафедра була вакантною протягом 10 років.
Хоча текст угоди ніколи не оприлюднювали, повідомлялося, що вона дозволяє КПК обирати кандидатів у єпископи, які потім повинні отримати схвалення Святішого Отця. Хоча це надає КПК критичну роль у виборі єпископів, це мало гарантувати, що всі єпископи перебувають у спілкуванні з Римом.
Цю таємну угоду у 2020 році продовжили на два роки, а у 2022 році — ще на два роки. Угода збіглася з посиленням переслідувань католиків у Китаї — наприклад, забороною дітям відвідувати Месу, — і посиленням переслідувань єпископів, відверто вірних Риму.
З жовтня минулого року КПК двічі порушила угоду. У листопаді єпископ Йоан Пенг Вейчжао був призначений єпископом-помічником не визнаної Римом дієцезії Цзянсі. Святий Престол не проінформували про це призначення. Потім, у квітні цього року, КПК перевела єпископа Шень Біня з дієцезії Хаймень до Шанхаю, також без попереднього відома чи схвалення Ватикану.
Порушення таємної угоди та погіршення статусу релігійної свободи в Китаї змусили високопоставлених дипломатів Ватикану відверто визнати, що угода є «не найкращою» і що «в контексті внутрішньої політики Китаю… [Святий Престол] може досягти дуже багато чого».
Що стосується Шанхаю, то після довгого мовчання, яке тривало з квітня, Папа Франциск вирішив схвалити єпископа, обраного Комуністичною партією, для головної дієцезії Китаю. Це рішення ретельно обмірковувалося протягом кількох місяців, оскільки воно є величезним приниженням для Святого Престолу і свідчить про повний провал центральної частини політики Святішого Отця щодо Китаю.
Китайці змусили Папу Франциска передати КПК ініціативу з призначення єпископів. Перевівши єпископа Шень Біна у Шанхай, вони створили кризу, яку обернули собі на користь. Чи повинні священники Шанхаю вважати Шень Біня своїм єпископом без папського мандату? Чи повинні вони виконувати його вказівки? Чи має він якийсь авторитет у Шанхаї, якщо єдине схвалення його призначення походить від КПК?
Якби Папа Франциск не визнав цього переведення та не схвалив його постфактум, Шанхайська дієцезія не могла би нормально функціонувати протягом наступних десятиліть. Тож Святіший Отець капітулював.
Зіткнувшись із такою катастрофою, кардинал Паролін опублікував розлогу заяву для преси у форматі «інтерв’ю» своєму інформаційному агентству «Vatican News». Крім того, як це зазвичай буває у тих випадках, коли зовнішня політика Святішого Отця стикається з труднощами, придворний стенографіст Геррі О’Коннелл з єзуїтського журналу «Америка» опублікував власне квазіофіційне обґрунтування ухвалених рішень.
Кардинал Паролін пояснив, що Папа Франциск вирішив поступитися Шанхаю «з огляду на велике благо дієцезії та плідне пастирське служіння єпископа». У Шанхаї не було єпископа 10 років, Папа Франциск уже погодився затверджувати єпископів із кандидатів, раніше обраних КПК, і єпископ Шень Бінь уже був на своєму місці. Оскільки Святий Престол уже двічі погоджувався поновити таємну угоду, коли вона не працювала, здавалося, що найкраще буде «проковтнути» комуністичну провокацію та дати згоду постфактум.
Це вже було зрозуміло. Але кардинал Паролін мав на думці інше, а саме: повністю відмовитися від очікувань, що Пекін поважатиме свободу Церкви, і просто прийняти все, що КПК готова запропонувати. Він припустив, що, можливо, настав час відкрити «стабільний офіс комунікації» між Святим Престолом і Китаєм, оскільки це було би «надзвичайно корисно» для постійного діалогу. Ватиканські дипломати на місцях полегшать Пекіну консультації зі Святим Престолом — або, радше, повідомлять його, коли консультації не відбудуться.
Це найсильніша заява кардинала Пароліна на сьогоднішній день про налагодження офіційних дипломатичних відносин — «стабільний офіс комунікації» був би, імовірно, спрощеною версією повної нунціатури. Підсумком ситуації в Шанхаї стане те, що Пекін буде винагороджений підвищенням дипломатичних контактів; по суті, повною капітуляцією Святого Престолу щодо призначення єпископів: якщо КПК самовільно призначає єпископів, їхній кандидат все одно отримує схвалення Папи. Зробивши це у Шанхаї доволі нахабно, вони отримали апгрейд у відносинах.
«Прохання кардинала не є чимось новим, — повідомив О’Коннелл. — Ватикан кілька разів пропонував це під час двосторонніх зустрічей з китайськими делегаціями, але Пекін досі не хотів цього дозволяти. Навпаки, джерела кажуть, що вони хотіли, щоб Святий Престол закрив свій навчальний офіс у Гонконзі, на що Ватикан погодився би тільки якби зміг відкрити офіс у Пекіні».
Тож може статися, що агресія КПК у Шанхаї призведе до того, що Папа Франциск знизить статус Гонконгу.
Єпископ Йосиф Шень Бінь не буде останнім єпископом, призначеним без згоди Святого Престолу. А наявність дипломатів на місцях у Пекіні може дати Риму кращу позицію наступного разу, коли буде прийняте те, що є неприйнятним.
Переклад CREDO за: о. Раймонд Дж. де Суза, National Catholic Register
фінансово.
Щиро дякуємо!
