Вчителі молитви радять вибрати собі одне слово, яке стане для нас якорем під час шторму розсіянь.
Молитва в тиші відкриває нас на близькість із Богом і на дію Його любові. Є чимало шкіл та методі молитви в тиші. Цікавою пропозицією є молитва прагненням. У чому вона полягає?
Ключі молитви
Тиша — явище просте, а водночас нелегке. Часто нам доводиться боротися з розсіяннями, з думками про обід чи кіно, яке хочемо переглянути. Тому вчителі молитви радять вибрати собі одне слово чи фразу, які стануть якорем під час шторму розсіянь.
Якщо ваш розум заповнений безліччю думок — тоді це слово допомагає повертатися до Божої присутності.
У молитві прагненням слово також відіграє істотну роль. Його вимовляння у тиші власного нутра не є виключно символічним. У молитві прагненням ми вибираємо слово, фразу чи речення, що якомога повніше виражають нашу любов і жадання Божої присутності.
Ключем тут є не тиша, а любов. Вимовляючи вибране слово чи речення, я скеровую до Бога всю свою ніжність.
«Люблю Тебе»
Джеймс Фінлі радив, щоб на таку фразу чи речення вибрати «люблю Тебе». Тоді ми на видиху виражаємо любов до Бога, а на вдихові чуємо, як Бог каже до нас: «Люблю тебе».
У молитві прагненням найважливіше — будувати близькі й ніжні стосунки, позбавлені надміру слів. Аспіраційна молитва спирається на інтенсивне прагнення серця. Святий Франциск, наприклад, часто вночі молився словами «Бог мій і все моє». Ці молитви можуть бути вимовлені вголос, пошепки або серцем у тиші.
Назва молитви походить від латинського слова «aspiratio», що пов’язане водночас і з «прагненням», і з «диханням». В аспіраційній молитві людина визнає Богові свою любов, немовби «видихаючи» своє сердечне прагнення. Інтегральну частину цієї практики становить туга і шукання Бога, а стосунки з Ним стають теплими і близькими.
Людина віддає себе Богу
Молитва прагненням — це молитва пристрасна, і вона охоплює також наші емоції та почуття. Вона сповнена інтенсивності, жару, прагнення Бога. Контекстом такої молитви є «містичні заручини», в яких Бог є Коханим, котрого шукає Душа.
Своє джерело молитва прагненням має зокрема у Пісні пісень, у Книзі Осії або в Євангелії від св. Йоана. Такі пристрасті стосунки з Богом розвивали, наприкдад, Мехтильда з Магдебурга, св. Йоан від Хреста, св. Бернард або Хадевейха Брабантська.
У молитві прагненням важливо скеровувати своє прагнення до Бога без огляду на емоційний стан, у якому ми перебуваємо. Незалежно від того, чи ми підскакуємо з радості, чи занурені у розпач, — ми запрошені до того, щоби прагнути Бога і тужити за Ним. Прикладом такого тривання й вірності може бути для нас св. Тереза з Лізьє.
Аспіраційна молитва провадить нас усередину, вглиб себе, до того місця в нас самих, де мешкає Пресвята Трійця. Через зізнання в любові людина віддає себе Богові.
Освідчення
Допомогти освідчитися Богові в любові може молитва, якою молився брат Моріс, Малий брат Ісуса. На великих зернятах розарію він вимовляв: «Мій Боже, люблю Тебе всім серцем», а на малих — «Боже, люблю Тебе».
Це також може бути інша формула, наприклад, «Ісусе, люблю Тебе», «Ісусе, довіряю Тобі». Тут немає якоїсь «золотої формули» чи ідеального звороту. Це може бути тільки одне слово, наприклад — «Авва», «амінь». Ключем є любов, що пов’язана в нашому серці з цим словом.
Йоан від св. Самсона так описував свою молитву: «Аспірація це не тільки емоційна розмова… Це любовне і полум’яне піднесення цілого серця і духа, завдяки якому душа перевищує сама себе і все творіння, і тісно єднається з Богом у живому любовному зв’язку».
Такі любовні зізнання — прагнення, дихання — можуть стати постійною частиною дня. Ми можемо призначити на аспіраційну молитву, наприклад, 15 хвилин чи пів години; але також вона може супроводжувати нас спонтанно, коли ми чи в магазині, чи на зупинці транспорту… Тоді постійне зізнання Богові в любові може стати частиною нашого щоденного досвіду.
Переклад CREDO за: Адам Полескі, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
