Звернення Папи Франциска до президента Російської Федерації В. Путіна та учасників саміту G20 у Женеві: шукати мирних шляхів виходу з сирійського конфлікту
Його ясновельможності
п. Володимиру ПУТІНУ
президентові Російської Федерації
Цього року Ви маєте честь і відповідальність очолити зустріч групи Двадцяти найкрупніших економік світу. Мені відомо, що Російська Федерація брала участь у цій Групі з моменту її створення, і що вона завжди відігравала позитивну роль у розвиткові ефективного та відповідального управління світовими фінансами, глибоко зачепленими кризою 2008 року.
У нинішньому, найвищою мірою взаємозалежному контексті існує насущна необхідність у глобальній фінансовій структурі з її власними справедливими та чіткими правилами, аби зробити більш справедливим і братнім світ, у якому можна було би подолати голод, забезпечити всіх гідною працею та житлом, а також базовим медичним обслуговуванням. Ваше головування у G20 цього року прийняло на себе обов’язок консолідувати реформу міжнародних фінансових організацій та досягти консенсусу з фінансових стандартів, які відповідають нинішнім обставинам. Однак світова економіка зможе реально розвиватися лише тією мірою, якою вона буде спроможна дозволити провадити гідне життя всім людям, починаючи від найстарших віком і до ще не народжених дітей, не тільки у державах-членах G20, але кожному жителеві Землі, навіть тим, хто перебуває в екстремальних соціальних ситуаціях або у найвіддаленіших місцях.
Із цього погляду стає зрозуміло, що в житті народів збройні конфлікти завжди є умисним запереченням міжнародної згоди, і це заперечення завдає гострих ран, для зцілення яких потрібні довгі роки. Війни є практичною відмовою слідувати за тими великими економічними та соціальними цілями, що їх поставило перед собою міжнародне співтовариство, серед яких, наприклад, є Millennium Development Goals — Цілі розвитку тисячоліття. На жаль, численні збройні конфлікти, від яких сьогодні страждає світ, щодня несуть нам драматичний образ убогості, голоду, хвороб та смерті. Без миру неможливий ніякий економічний розвиток. Насильство ніколи не провадить до миру, який є необхідною передумовою для розвитку.
На зустрічі глав держав та урядів Двадцяти найкрупніших економік, які представляють дві третини населення і 90% світового ВВП, міжнародна безпека не становить її головної мети. Тим не менше, зустріч, звісно, не зможе оминути увагою становище на Близькому Сході та особливо у Сирії. З жалем та болем доводиться констатувати, що від самого початку конфлікту в Сирії задіяними виявилося надто багато корисливих інтересів, які фактично стали завадою пошукам рішення, що дозволило б уникнути безглуздої бійні, яка розгортається в цей час. Лідери держав G20 не можуть залишатися байдужими до драматичної ситуації, в якій уже надто довго живе улюблений сирійський народ і яка загрожує принести нові страждання цьому регіону, такому змученому і спраглому миру. До всіх присутніх на саміті лідерів та до кожного з них зокрема я звертаюся зі щирим закликом, щоб вони допомогли знайти шлях для подолання зіткнень і залишили всілякі марні домагання воєнного вирішення. Замість цього слід докласти нових зусиль до того, щоби сміливо та рішуче шукати мирного вирішення шляхом діалогу та перемовин сторін, за одноголосної підтримки міжнародного співтовариства. Окрім того, моральний обов’язок усіх урядів світу полягає в тому, щоби зробити усе можливе для забезпечення гуманітарної допомоги тим, хто страждає через конфлікт, як усередині цієї країни, так і за її межами.
Пане президенте, сподіваючись, що ці думки можуть стати вагомим духовним внеском у вашу зустріч, я молюся про успішне завершення роботи «Великої двадцятки». Закликаю щедрі благословення на саміт у Санкт-Петербурзі, на всіх учасників і громадян держав-членів та на діяльність і зобов’язання головування Росії у G20 цього 2013 року.
Висловлюючи прохання до Вас молитися за мене, я користуюся цією нагодою, аби завірити Вас, пане президенте, у своїй глибокій повазі.
З Ватикану, 4 вересня 2013 року
Франциск
За матеріалами: Радио Ватикана