Інтерв’ю

Архієпископ Ґаллагер про Україну: найбільші страждання і найбільший біль за останні десятиліття

22 Липня 2022, 19:04 1111

В останній частині інтерв’ю Джерарду О’Конелу для єзуїтського журналу «Америка» архієпископ Пол Річард Ґаллагер, секретар із відносин Святого Престолу з державами, розповів про війну в Україні, ООН, екологічні питання, візит у Канаду, майбутнє світу в найближчі два-три роки та інше.

З оглядом першої та другої частин інтерв’ю можна ознайомитися в попередніх публікаціях CREDO.

 

Дивлячись у майбутнє

Війна в Україні та пов’язані з нею кризи; Свята Земля, Латинська Америка, М’янма

— Отче-архієпископе, що б Ви хотіли бачити у світі в найближчі два-три роки?

— Ми б хотіли бачити закінчення війни в Україні. Гадаю, що це викликало найбільші страждання, найбільший біль і найбільшу тривогу за останні десятиліття. Це створює різноманітні кризи: кризу в ланцюгу поставок, продовольчу кризу, [загрожує] загальній безпеці, майбутньому Європи. Я залучений в усі ці питання.

Безумовно, одним із найважливіших питань, є експорт зерна з України та росії — який зараз відбудеться або не відбудеться. Як це вплине на різні частини світу, особливо на Північну Африку, Єгипет? Це справді великі проблеми.

Я хотів би бачити, як ми впораємося з міграцією, зокрема, з торгівлею людьми в межах міграційної кризи.

Я хотів би побачити те, про що ми щойно говорили щодо Ізраїлю та Палестини: прямі переговори.

Я знаю, що Святіший Отець дуже зацікавлений у більшій політичній стабільності в Латинській Америці, зокрема, в Нікарагуа, звідки вигнали нунція; це для нас насправді великий біль.

У М’янмі ми хотіли б обов’язково бачити повернення до демократичної системи і закінчення конфлікту, який, імовірно, забирає більше жертв, ніж нам відомо.

Це деякі речі, що спадають мені на думку. Але якби тут була мапа, я би сказав більше.

 

Зустріч із патріархом кірілом

— Папа Франциск сказав, що збирається поїхати у вересні в Казахстан і, можливо, зустрітися з патріархом російської православної церкви кірілом. Чи відбудеться цей візит і чи зустрінеться Франциск із кірілом, незважаючи на підтримку ним війни росії проти України?

— Папа прийняв запрошення президента Казахстану на Конгрес світових релігій, і якщо патріарх поїде, то можна припустити, що вони зустрінуться. Але як вони зустрінуться і в якому контексті, поки що невідомо.

 

ООН як справжнє місце для діалогу

— Що би Ви хотіли побачити в ООН?

— Від початку створення ООН Ватикан завжди вірив, що вона може бути справжнім місцем для діалогу, і завжди її підтримував. Але зараз ми бачимо, як росія, один із п’яти членів Ради Безпеки ООН, викидає статут ООН на смітник.

Протягом багатьох років люди хотіли побачити реформу Ради безпеки, але це вважається неможливим через контроль процесу п’ятьма постійними членами. Однак я думаю, що реформа, яка походитиме з Генеральної Асамблеї, — це те, що хотілося б побачити.

Водночас я вважаю, що нам потрібно бути трохи обережнішими щодо того, наскільки критично ми ставимося до ООН. Щоправда, їй, можливо, важко знайти рішення для конкретних ситуацій; але ООН — це також організація, яка сприяє миру у світі, яка допомагає людям пережити конфлікти та допомагає з проблемами розподілу їжі через різні установи. Не все так сумно і похмуро. Є багато речей, які працюють. Але, я думаю, також зрозуміло, що є велике розчарування способом діяльності цієї організації, особливо в Нью-Йорку та Женеві.

 

Важливість приєднання Святого Престолу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату

— Святий Престол нещодавно приєднався до Конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди. Не могли б Ви пояснити, що це означає?

— Ми говоримо про Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, яка є основним правовим інструментом, що надихає міжнародне співтовариство на боротьбу зі зміною клімату, а також про її Паризьку угоду, ухвалену в 2015 році. Святому Престолу довелося докласти величезних зусиль, щоби приєднатися до цієї Конвенції та до угоди. Досягти цього вдалося лише завдяки добрій волі різних дикастерій Святого Престолу та Держави Ватикан, які співпрацюють між собою. Це справді заслуговує на визнання. Це дуже важлива подія, особливо для Держави Ватикан.

На ширшій арені це означає, що Святий Престол був останньою державою, яка погодилася на кліматичну конвенцію, і тому ця конвенція тепер є універсальною; всі справді згідні. Звісно, виклики величезні; але це означає, що є перспектива — коли наше приєднання до Паризької угоди у вересні набуде чинності, — ми зможемо взяти участь у 27-й Конференції ООН зі зміни клімату в листопаді 2022 р. в Шарм-ель-Шейху, в Єгипті, як держава-учасник і конвенції, і угоди. Завдяки цьому ми зможемо зробити більший внесок, і це означає, що позиція Святого Престолу, виражена передусім у «Laudato si’», буде набагато послідовнішою. Приєднуючись до конвенції, ми висловлюємо свої переконання ділом.

Це буде непростий шлях. Іноді справи йдуть складніше для найменших держав; вони мають деякі значні зміни внаслідок концентрації території. Але доброї волі багато. І я вважаю, що ми зможемо продовжити декарбонізацію, яку Святий Престол зобов’язався виконати до 2050 року, та впровадити інші екологічні покращення. Я думаю, що це буде стимулом для багатьох інших, хто бореться з цими проблемами.

 

Відносини з Китаєм

— Як би Ви хотіли, щоб розвивалися стосунки між Святим Престолом і Китаєм?

— Ми б хотіли, щоб католицька спільнота могла зробити більший внесок у майбутнє та процвітання китайського народу. Я думаю, що зараз ми трохи зв’язані; але я вважаю, що католицизм, так як живуть ним мешканці Китаю, може багато чого запропонувати. За останні десятиліття китайський народ досяг величезного прогресу в матеріальному процвітанні, створенні інституцій та згуртованості свого суспільства. Водночас я хотів би думати, що католики могли би поділитися зі своїми співвітчизниками тим духовним багатством, яке є частиною нашої традиції.

 

Про замах на колишнього прем’єр-міністра Японії

— Ви були в Японії. Що Ви думаєте про замах на колишнього прем’єр-міністра Абе в країні, яка зазвичай дуже мирна?

— Це замах дуже обурливий. Я познайомився з паном Абе, коли їздив у Японію п’ять чи шість років тому. Він надзвичайно ввічливо зустрів нашу делегацію. Його вбивство глибоко шокувало японське суспільство. Але інституції в Японії дуже сильні, як і відданість людей спільним цінностям та інститутам. І, звісно, монархія посідає в цьому суспільстві поважне і особливе місце. Я дуже оптимістичний щодо того, що вони впораються з цим.

 

Візит Папи в Канаду

— Ми напередодні візиту Папи в Канаду. Які Ваші сподівання пов’язані з цією подорожжю? Це делікатний візит.

— Ну, це частина процесу, чи не так? Як відомо, представники корінних народів приїздили до Папи Бенедикта і мали з ним зустріч у 2009 році. У березні та квітні минулого [2021] року делегації перших націй, інуїтів та метисів відвідали Папу Франциска, а низка аудієнцій для них стала добрим обміном для обох сторін. Папа повертається, щоб зустрітися з цією реальністю на канадській землі.

Як ви сказали, це делікатний візит. Святіший Отець наголосить на стражданнях і деяких жахливих речах, які сталися в минулому, особливо з корінним населенням і щодо системи шкіл-інтернатів. Що саме з цього вийде, передбачити неможливо. Але ми, безумовно, сподіваємося і молимося, щоб це був іще один крок на шляху примирення, яким Католицька Церква в Канаді йшла вже давно. Святіший Отець прибуде туди, щоб підбадьорити, висловити глибокий жаль і смуток, а також попросити пробачення за те, що сталося в минулому.

 

Чи відбудуться інші подорожі?

— Візит у Канаду відбудеться, але два попередні були скасовані: Ліван і Демократична Республіка Конго та Південний Судан. Чи відбудуться ці африканські подорожі, якщо припустити успішний візит у Канаду?

— Якщо візит у Канаду буде вдалим, особливо з погляду фізичного здоров’я Святішого Отця, то я думаю, що він поїде до Демократичної Республіки Конго та Південного Судану. Це підтвердив візит кардинала Пароліна до обох країн від імені Папи.

Що стосується Лівану, то Папа вже дав зрозуміти, що відвідає цю країну. У цей період ми сильно ототожнюємо себе з ліванським народом.

— А як щодо Індії? Чи поїде Папа в Індію в 2023 році, якщо дозволить здоров’я?

— Як відомо, прем’єр-міністр Моді запросив Папу Франциска дуже голосно та дуже публічно, коли відвідав Святішого Отця у жовтні 2021 року. На мою думку, Папа хотів би поїхати в Індію; це було одним із його пріоритетів в останні роки. Подивимося, що принесе 2023 рік.

Переклад CREDO за матеріалами: Niedziela

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: