Ви напевно його бачили, вже багато разів, на фотографіях найвідоміших італійських пам’яток архітектури. Але, швидше за все, ви не знали, що це — баптистерій. Тобто хрестильниця. Найбільша хрестильниця світу!
Дуже гарний — і найбільший у світі — баптистерій св. Йоана Хрестителя збудований у Пізі. Він стоїть «за два кроки», просто поруч біля уславленої Пізанської вежі. Цей баптистерій збудований у формі кола діаметром 36 м, має периметр у 104,24 м і 55 м заввишки. Баптистерій св. Йоана Хрестителя належить до комплексу чотирьох архітектурних шедеврів на площі Чудес: обік Пізанської вежі, катедри Внебовзяття Пресвятої Богородиці і стародавнього цвинтаря.
Хрестильниця, присвячена Хрестителю
Будівництво величного баптистерію започаткував 1153 року маестро Діотісальві. Він був архітектором храму Гробу Господнього в Пізі.
Через століття продовженням будівельних робіт заопікувався представник епохи готики, Нікола Пізано, а потім — його син Джованні, який і завершив споруду в XIV столітті.
Саме тому в баптистерії св. Йоана Хрестителя ми бачимо поєднання романського і готичного стилів (з переважанням романського), а також — елементи, спільні з базилікою Гробу Господнього в Єрусалимі, бо саме вона стала взірцем для архітекторів. Деякі матеріали дають інформацію, що формою баптистерій нагадує Купол Скелі — мусульманське святилище, збудоване на Храмовій горі в Єрусалимі.
Прекрасне оздоблення
Основу конструкції становлять сліпі аркади. Вони мають вузькі вікна і чотири входи, розташовані відповідно до географічних напрямків. Другий ярус складається з галерейки напівкруглих відкритих аркадок, поставлених на тонкі колони. Він був збудований під наглядом Ніколи Пізано. Монументальні статуї та оформлення галереї в готичному стилі також є роботою цього архітектора, разом із його сином Джованні Пізано.
У найвищій частині баптистерію збереглося 12 вікон. Вони увінчані трикутними верхівками, що звуться вімпергами, авторства молодшого Пізано — Джованні. Купол храму завершили будувати аж під кінець XIV століття архітектори Пуччо ді Ландуччо і Челліно ді Незе. Автором статуї Хрестителя, яку видно вгорі, є Туріно ді Сано. Від головного входу до баптистерію провадить доріжка до катедри Внебовзяття Пресвятої Богородиці.
Всередині споруди
Купол стоїть на восьми колонах-монолітах і чотирьох різьблених колонах із капітелями XIII століття, які вирізьбив Джудетто. Восьмикутну хрестильницю закінчив 1246 року Ґвідо Біґареллі. У центрі її прикрашає статуя Йоана Хрестителя авторства Італо Ґрізеллі. Колись на тому місці, де стоїть скульптура, до хрестильниці вливалася дощова вода крізь отвір у куполі.
Пресвітерій оточений різьбленим муром. Підлога викладена декоративною мозаїкою з характерними для стилю Косматі геометричними мотивами. Прекрасна кафедра, вирізьблена Ніколо Пізано, визнана одним із найбільш представницьких творів італійського мистецтва XIII століття. Вона спирається на колони у вигляді левів. Стіни баптистерію прикрашають сцени з життя Христа — від моменту Благовіщення й аж по Останній суд.
Цікавинка
Баптистерій має феноменальну акустику — з огляду на свою форму і матеріали, використані для будівництва. Завдяки простору між двома шарами купола, внутрішнім і зовнішнім, постає надзвичайний ефект акустичного резонансу. Тобто, кажучи простою мовою, відлуння. Але воно мистецьке: розноситься по всій будівлі як звукова хвиля, що підвищує свій тон! Коли звук досягає найвищої точки, створюється враження ангельських хорів. Щоб продемонструвати відвідувачам це цікаве явище, кожні 30 хвилин один із працівників баптистерію виконує короткий спів, звертаючи голос у напрямку купола.
1987 року архітектурний комплекс на площі Чудес у Пізі був занесений до списку загальносвітової спадщини ЮНЕСКО.
Переклад CREDO за: Марія Паола Дауд, Aleteia