Яке походження Попільної Cереди й Великого Посту? Чи завжди і всюди Великий Піст тривав 40 днів? Як раніше виглядав обряд посипання попелом?
Про походження Попільної Середи та Великого Посту, а також пов’язаних із ними звичаїв розповідає отець-професор Папського університету св. Томи Аквінського, патролог, Базиль Деґурський OSPPE.
У перші століття християнства постили тілько 40 годин: у Велику П’ятницю та Велику Суботу. Піст перед Великоднем, тривалістю 40 днів, поширився у першій половині IV ст. Наприкінці понтифікату Григорія Великого (†604) було ухвалено, що Великий Піст має починатися в середу перед Першою неділею посту. У недільний день, звісно, посту не було, тому додані дні становили важливу кількість 40 днів — що пов’язано з біблійними подіями, зокрема, з постом Ісуса в пустелі.
Нині Великий Піст починається з Попільної Середи у римо-католицьких храмах та багатьох протестантських. Але так є не всюди в Римо-Католицькій Церкві та не в усіх християнських конфесіях. Наприклад, у Мілані та його митрополії діє амвросіанський обряд, у якому Великий Піст розпочинається чотирма днями пізніше. Там карнавал закінчується у суботу. А в Ломбардії днем посту і повздержливості, яким розпочинається великий Піст, є перша п’ятниця цього періоду.
Бажаючи визначити появу та історію Попільної Середи, потрібно додати, що вона походить зі старохристиянських покутних обрядів. Із середини V ст. на початку Великого Посту відбувався обряд вигнання з храму публічних грішників. Вони могли повернутися до спільноти тільки після покаяння. Ці люди сповідалися перед єпископом (або його делегатом), після чого у визначений час приходили до входу в храм; потім їх проводили всередину, а єпископ і пресвітери посипали їм голови попелом, вимовляючи біблійну формулу: «+Пам’ятай, людино, що ти — порох і в порох повернешся; покайся, щоб мати життя вічне+». Потім єпископ кропив їх свяченою водою, а також освячував їхній покутний одяг. У Х ст. крім цих публічних грішників у такому покаянному обряді брали участь також інші вірні.
Під час спеціальної відправи посипали попелом голову також і папи. Посипання в Попільну Середу папської голови попелом традиційно відбувалося в римській базиліці св. Анастасії на Палатині. Потім із цієї базиліки босоніж (принаймні, до ХІІ ст.) вирушала покутна процесія до першого стаційного храму св. Сабіни на Авентині, де папа правив богослужіння і виголошував проповідь.
Свідчення, які підтверджують практику посипання голови попелом, можна знайти і на інших теренах. Зокрема, на початку ХІ ст. про нього згадує англосаксонський монах-бенедиктинець, відомий як Ельфрик Ґраматикус.
Обряд посипання голови попелом, що виник як практика, пов’язана зі звичаєм розпочинати публічне покаяння від Великого Посту (з IV ст.), передбачав використання волосяниці та попелу. Символ попелу дійшов до наших днів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
