Новопризначений кардинал із Гонконгу Стефан Чоу, що отримає червоного капелюха у суботу, 30 вересня, висловив переконання, що підхід Ватикану до діалогу з Китаєм працює, і що уявлення про його «наївність» є хибним.
Він також висловив радість з того приводу, що у Синоді про синодальність візьмуть участь двоє кардиналів із материкового Китаю, вважаючи це прогресом у стосунках між Китаєм і Ватиканом, назвавши це «позитивним знаком від Церкви у Китаї та уряду», повідомляє Crux.
«Вони усвідомлюють, що для китайського єпископату важливо мати більше зв’язків із Вселенською Церквою. Тому я сподіваюся, що вони [китайські єпископи] залишатимуться протягом усього синодального зібрання», — додав кардинал Чоу.
Протягом десятиліть Гонконг був твердинею католицизму на краю материкового Китаю, де католики та представники інших релігій часом зазнавали переслідувань від офіційно атеїстичного уряду Комуністичної партії Китаю (КПК). Ватикан тривалий час намагався встановити з Китаєм міцніші зв’язки: у 2018 році він підписав тимчасову угоду з китайським урядом про призначення єпископів, спрямовану на об’єднання офіційної, санкціонованої урядом Церкви, і так званої «підпільної» Церкви, що зберігає вірність Риму. У 2020 і 2022 роках ця угода, детальний зміст якої зберігається у таємниці, була продовжена.
Незважаючи на неодноразові порушення угоди з боку китайського уряду, Папа Франциск доклав чимало зусиль до підтримки зв’язків із Китаєм: зокрема, під час свого візиту у Монголію, він похвалив «благородний китайський народ» і закликав китайських католиків «бути хорошими християнами та хорошими громадянами».
Кардинал Чоу також прокоментував чутки про своє повернення до Пекіна вже цього листопада. У квітні він здійснив історичний п’ятиденний візит до Пекіна на запрошення єпископа Пекіна Йосифа Лі Шаня. Це був перший візит гонконзького єпископа до Пекіна з 1985 року, коли Гонконг ще був британською колонією.
«Чим більше ми діятимемо, тим більше ми матимемо контактів. Я, напевно, поїду в Китай, щоб відвідати інші дієцезії — це точно, тому що мене запросили, сказали: приїжджай, відвідай усі дієцезії, якщо хочеш. Це дуже щедро з їхнього боку», — сказав прелат. Він висловив сумнів, що зможе відвідати всі 97 дієцезій, однак зазначив, що його повторний візит матиме на меті «просто дізнатися більше, щоб зрозуміти, як ми можемо мати більше взаємодії».
«Люди можуть сказати, що ми наївні, але ми завжди повинні мати певний оптимізм, якісь позитивні речі, — сказав Чоу. — Там [у Китаї] теж є добрі люди, вони також мають добру волю, вони також хочуть бачити щось хороше, і ми це робимо. Коли добрі люди зустрічаються разом і взаємодіють, можуть відбуватися прекрасні речі».
Що стосується свого призначення кардиналом, Чоу сказав, що це було для нього «сюрпризом». Він висловив надію, що його присутність внесе різноманітність у колегію кардиналів, зазначивши, що Гонконг традиційно був «містком між сходом і заходом, а також між Церквою у Китаї та Вселенською Церквою».
Як повідомляє Aleteia, Стефан Чоу Сау-Ян народився у 1959 році у гонконзькій католицькій родині. Він навчався у домініканській, а потім у єзуїтській школі, а у 1984 році, після навчання у США, приєднався до Товариства Ісуса. У 2018 році його обрали головою китайської провінції єзуїтів, яка охоплює Гонконг, Тайвань, Макао і материковий Китай.
На відміну від переслідуваного урядом кардинала Йосифа Ченя, чия родина зазнала переслідувань за часів Мао, кардинал Чоу належить до покоління гонконгців, які бажають відновити зв’язки з материковим Китаєм. Тому він активно підтримує поточну політику відкритості Святого Престолу. Співпрацюючи з Державним секретаріатом і кардиналом П’єтро Пароліном над «китайськими питаннями», він наполягає, втім, що не працює «на них». Загалом кардинал Чоу уникає будь-якої конфронтації з владою, хоча це не заважає йому кидати їй виклик. У 2023 році він, зокрема, благав про поблажливе ставлення до ув’язнених учасників протестів 2019 року, а також закликав уряд пом’якшити так званий Закон про національну безпеку, який обмежує особисті свободи в Гонконзі нібито в ім’я боротьби з «іноземним впливом».
Читайте також: Вайґель: поточна ватикансько-китайська політика шкодить моральному авторитету і свідченню Церкви
фінансово.
Щиро дякуємо!
