Питання: що таке душпастирські відвідини на коляду?
Відповідь:
Якщо суто формально, то можна послатися на Кодекс канонічного права, де в каноні 529 § 1 написано:
«Бажаючи добре виконувати функції пастиря, настоятель повинен намагатися познайомитися з вірними, довіреними його опіці. Тому він має відвідувати родини, беручи участь у турботах вірних — зокрема, у тривогах і смутку, — та зміцнюючи їх у Господі, а також, якщо вони чогось не бажають, розсудливо їх виправляти», — каже право.
Насправді, кожний священник представляє самого Ісуса Христа. Тому, відвідуючи під час коляди ввірених йому людей, приходить саме від Його імені й немовби заступає Його. Видимим знаком цього є слова, написані освяченою крейдою на дверях наших домівок у день Богоявлення: К+М+В (або С+М+В). Ці літери означають не лише, як загально відомо, ініціали імен легендарних царів (Каспер, Мельхіор, Бальтазар), що прийшли поклонитися Дитяті Ісусу, а насправді є проханням про Боже благословення для дому, згідно з латинським висловом: «Christus mansionem benedicat» — «Нехай Христос благословить дім» (першу літеру в якому з часом замінила «К»). Тому цей звичай — не якийсь незначний жест, а запрошення новонародженого Господа у наше повсякденне життя. Воно має особливе значення на початку нового року: як своєрідне побажання і свідчення для інших, що у цьому домі мешкає християнська сім’я.
Душпастирський візит збирає всіх домочадців, насамперед стаючи нагодою для молитви. Зокрема, сприяють цьому застелений білим обрусом стіл, хрест, запалена свічка, Святе Письмо та свячена вода. Окрім того, під час коляди пастир має неповторну можливість зустрітися з парафіянами «на їхній території» — в їхньому домі. Завдяки цьому він може краще пізнати довірених йому людей і подолати анонімність. Розмови під час пастирських відвідин — єдині в своєму роді: вони щиріші, ніж у канцелярії. Також священник знайомиться з умовами життя парафіян.
І наприкінці — ще два слова про пожертви під час коляди. Вони не є передумовою душпастирського візиту. Якщо хтось не може, то не мусить складати пожертву. Ці кошти зазвичай бувають призначені, залежно від звичаїв у дієцезії, на утримання духовних семінарій, благодійність, утримання парафіяльного храму. Частина з них піде священникам. Це нормальна річ, і така практика не повинна нікого дивувати. В деяких парафіях пастирі спеціально відмовляються від збору пожертв під час коляди, щоб уникнути цього моменту, що для декого незрозумілий і бентежний. У таких ситуаціях уже під час душпастирських оголошень, коли повідомляється про початок періоду коляди, чітко вказують, що священник прийде для молитви, розмов та освячення дому, а не для збору коштів, і що не варто сторонитися таких пастирських візитів.
Отже, приймаймо наших священників із радістю, адже разом із ними сам новонароджений Христос переступає пороги наших домівок і благословляє нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
