Роздуми над Першим читанням на вівторок ХХ Звичайного тижня, рік І
Тими днями прийшов ангел Господній та й сів в Офрі під дубом, що належав Йоашеві Авієзеріеві, саме тоді, як син його Гедеон товк пшеницю у ступі, щоб сховати її від мідіян. Ангел Господній з’явивсь йому та й каже до нього: «Господь з тобою, хоробрий чоловіче!»
А Гедеон до нього: «Любий мій пане, коли ж Господь з нами, так чого ж усе це скоїлося з нами? І де всі Його чудеса, про яких нам наші батьки оповідали, казавши: “Хіба не вивів Господь нас із Єгипту?” Та ось тепер Господь і відіпхнув нас, і віддав нас у руки мідіянам».
Господь же звернувся до нього й сказав: «Іди в оцій твоїй силі. Ти врятуєш Ізраїля від руки мідіян. Знай, Я тебе посилаю!»
Та Гедеон відрік йому: “Мій Владико! Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька».
Господь же сказав до нього: «Я буду з тобою, і ти поб’єш мідіян, як одного чоловіка».
Тоді Гедеон сказав: «Якщо я знайшов ласку в очах у Тебе, то прошу Тебе, дай мені знак, що це Ти зі мною розмовляєш. Не відходь, прошу, звідси, доки не повернусь до Тебе й не принесу дар від мене, поклавши перед Тобою».
А той: «Буду ждати, – каже, – доки повернешся».
Пішов Гедеон і приготував козенятко та неквашених коржів з однієї ефи муки. М’ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик; виніс те все й поставив перед ним під дубом.
Ангел же Божий сказав йому: «Візьми м’ясо та неквашені коржі й поклади на цю скелю, а юшку вилий». І зробив так. Тоді ангел Господній кінцем палиці, яку тримав у руці, приторкнувся до м’яса й коржів, і піднявся вогонь із скелі й пожер м’ясо й коржі. Ангел же Господній зник з очей у нього.
І побачив тоді Гедеон, що то був ангел Господній і скрикнув: «Горе мені, Господи Боже, бо я бачив ангела Господнього обличчям в обличчя».
Господь же мовив до нього: «Мир тобі, не бійся, ти не вмреш!»
Спорудив Гедеон там жертовник Господу й назвав його: «Господь – мир».
Суд 6,11-24а
«Чим же я вирятую Ізраїля? Родина моя найостанніша в Манассії, та й я найменший у домі мого батька», — така реакція всіх покликаних до великих справ. Вони внутрішньо відчувають, що завдання переростає їх, що вони неспроможні його виконати. Але відповідь постійно та сама: «Я буду з тобою».
«Мир тобі, не бійся». Якщо відчуваєш у душі, що можеш щось зробити важливе для себе і для інших, то не бійся. Господь може зробити прекрасні речі, якщо дозволю діяти Богу. Наважся! Спасіння приходить через людей. Так, саме через тебе!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
