Суворий і водночас смиренний. Він проголосив Ювілей, провів реформи і виголосив непримиренну боротьбу з масонством.
Ким був Лев ХІІ — папа, який оселився у покинутому Ватикані й прагнув «відновлення святості» Вічного Міста?
Скромний аристократ із Марке
Аннібале Серматтеї делла Дженґа народився 2 серпня 1760 року поблизу Анкони, у родині, що належала до шляхти папського двору, як шостий із десятьох дітей. У 23 роки прийняв священницькі свячення і був скерований до Академії шляхетного духовенства, тобто до закладу, що готував майбутніх нунціїв. Він славився красномовством — 1790 року папа Пій VI довірив йому похоронну проповідь по імператорі Йосифі ІІ.
У подальші роки делла Дженґа розпочав свою очікувану дипломатичну кар’єру як Апостольський нунцій у складний період наполеонівських війн. 1816 року Пій VII підніс його до гідності кардинала і ввірив йому зокрема функцію вікарія Рима. Попри проблеми зі здоров’ям і загальну думку про нього як чоловіка дуже суворого, делла Дженґа 1823 року став папою і прийняв ім’я Лева ХІІ.
«Ресакралізація» Рима
Його понтифікат тривав неповні шість років (1823-1829), зате був позначений важливими подіями. Лев ХІІ був єдиним папою ХІХ століття, хто міг проголосити Ювілей. 1825 рік мав стати часом духовної віднови і «відновлення святості» Вічного Міста — по роках революцій, заколотів та французької окупації.
Вже на початку свого понтифікату Лев ХІІ покинув палац на Квіринальському пагорбі, обираючи собі за місце проживання набагато скромніший (і дуже тоді занедбаний) Апостольський палац у Ватикані. Цим він хотів підкреслити свою стриманість, строгість, і наочно відмежуватися від пишноти придворного життя.
Реформи Церкви і Папської держави
Лев ХІІ прославився своєю релігійною ревністю і прагненням повернути повагу до Церкви. 1827 року він видав Кодекс реформ, яким упорядкував законодавство в папській державі. Також цей папа провів судову реформу, повертаючи єпископські суди у справах і церковних, і світських.
Він підтримував освіту: відновив Григоріанський університет, який провадили єзуїти; поновив діяльність ватиканської друкарні; збільшив книгозбори Апостольської бібліотеки. Також Лев ХІІ був меценатом археологів: надав покровительство розкопкам на Римській площі (Форум Романум) і на площі Траяна. При ньому тривала відбудова базиліки св.Павла за мурами, яку понищила пожежа 1823 року.
Єпископ Рима підтримував благодійні справи: під його проводом Церква будувала лікарні й сиротинці, які він відвідував особисто і без попередніх оголошень.
Суворий до масонства
Однією з найбільш виразних рис його понтифікату була рішуча боротьба з таємними об’єднаннями. В Апостольській конституції «Quo graviora» від 13 березня 1826 року папа Лев ХІІ засудив масонство та подібні рухи. Він писав:
«[Вони] часто повторюють, що Христос це або спокуса, або дурість; а навіть, і нерідко, — що Бога нема взагалі. Навчають, що душа людини гине разом із тілом. Кодекси і статути, якими вони пояснюють свої цілі й веління, відкрито проголошують все те, що ми вже згадали і що скероване на повалення повноправних володарів та на повне знищення Церкви. І визначено — й належить це вважати певним, — що ці секти, хоч і мають різні назви, поєднані між собою безбожним вузлом низьких цілей».
Далі в цьому ж документі підкреслено зі ще більшою силою:
«Таємні зв’язки цих ворохобників, повністю ворожих Богові й князям, цілковито віддані тому, щоб призвести до падіння Церкви, знищення держав і безладу в усьому світі. Їхнім законом є брехня, їхній бог — диявол, а їхній культ — злочини».
Ці слова чітко показують, що папа розглядав масонство не тільки як політичну загрозу, але насамперед — духовну.
Свідчення сучасників
Посол Франції при Апостольському Престолі, письменник Франсуа-Рене де Шатобріан, описав його так:
«Лев ХІІ, князь високого зросту і виразом обличчя одночасно сумним і спокійним, був одягнений у просту білу сутану. Він не знав пишноти, перебуваючи у своєму вбогому кабінеті, майже позбавленому меблів».
Цей образ суворого, але смиренного папи відповідає його рішенню бути похованим у простому гробі в землі, перед вівтарем св.Лева Великого в базиліці св.Петра.
Читайте також:
Про деяких попередників Папи Лева, хто мав це саме ім’я (Лев І)
Святий папа, який засудив свого попередника (Лев ІІ)
Лев ІІІ — папа, який коронував Карла Великого
Лев IV — захисник Ватикану від ісламського вторгнення
Загадкова смерть Лева V. Вбивство в тіні боротьби за владу
Лев VI — папа-маріонетка в руках правительки Рима
Лев VII: папа, якому вдалося зберегти гідність у часи порнократії
Лев IX — німецький папа, який хотів зцілити Церкву, але довів до розколу
Лев Х: геніальний меценат, невдалий папа
Папа Лев ХІ: тільки 26 днів на престолі св. Петра
фінансово.
Щиро дякуємо!
