Чеснота паломника: подорожуймо життям із надією!
З часу свого гріхопадіння людина живе надією. Доти вона не мала потреби в цій чесноті, бо безпосередньо спілкувалася з Богом. Згрішивши, вона втратила цю близькість, а, щоб розпука її остаточно не знищила, Бог одразу після гріхопадіння дає їй обітницю спасіння, майбутньої перемоги. Він каже до спокусника: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут 3,15). Відтоді Бог не раз давав людству свої обітниці, підживлюючи його надію. І нікого з тих, хто довірився Божим обітницям,...