«Любов в усе вірить». Любов — легковірна?
Любов — довготерпелива, любов — лагідна, вона (…) все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить… Писав святий Павло у «Гимні любові» з Першого послання до коринтян, що любов усе зносить, в усе вірить, усього надіється. Тож можна було би в’їдливо сказати, що любов — наївна. В наш час загального змішання понять варто казати: все перевіряє! Любов, яка «всьому вірить», — наївна, бо дозволяє сісти собі на голову, дозволяє іншому брехати і сама живе ілюзіями. Вона така — бо що ще означає схильність миритися з різними вибриками чи навіть злими вчинками? Як іще назвати згоду приймати...