Як дати собі раду з проблемою в сім’ї? Чому алкоголікам не варто давати «ще один шанс» на самостійне виправлення?
На ці складні запитання відповідає психолог і душпастир о.д‑р Марек Дзєвецький.
Алкоголізм у сім’ї, тобто — таємниця
— Чому алкоголізм у сім’ї найчастіше приховують?
— Я знаю щораз більше сімей, які виходять із тіні перед лицем алкогольних проблем близьких: подружжя, батьків, дітей, родичів. Щораз більше людей розуміють, що приховування цієї проблеми і силкування самим упоратися з нею провадить тільки до погіршення ситуації, й без того драматичної. І мене радує, що щораз більше людей, які борються з алкоголізмом близьких, звертаються по допомогу до державних закладів, груп взаємодопомоги, а також до нас, священників.
— Не раз буває вже кілька років як запізно, бо життя з алкоголіком впливає на близьких, на стосунки, довіру, почуття безпеки…
— На перші прояви алкоголізму зазвичай реагують рідко. Випивання терплять довгі роки. Стається це переважно тому, що з людьми, які випивають чи не щодня, в нашому суспільстві маємо справу часто. Мільйони людей живуть у близькому контакті з алкоголіками.
— І мотивація, щоб терпіти алкоголіка попри все, може бути різною. Від любові — до звикання, або зрештою і стосунків залежності.
— Люди «звикають» до такої ситуації, а реагувати починають допіру тоді, як алкогольна проблема входить у драматичну фазу.
Співзалежність, тобто чому він (не) зміниться
— Як уберегтися від співзалежності?
— Співзалежність означає, що близькі люди стали емоційно залежними від хворого на алкоголізм і піддаються маніпуляціям із його сторони. Так триває роками. Доки близькі перебувають у залежності від алкоголіка — доти вони просто неспроможні любити мудро. Вони не здатні ефективно захищатися від кривдника. Люди себе обманюють, що своєю жертовною любов’ю, постійним прощенням, даванням алкоголікові «ще одного шансу» виправитися, вірою в його чергові клятви вони зроблять так, що людина сама по собі почне змінюватися.
— У таке справді можна вірити? Чергові шанси, надія, що, може, щось зміниться…
— Співзалежні люди не усвідомлюють того, що алкоголік не реагує ні на їхню любов, ні на їхні страждання. Він здатний реагувати виключно на свої власні страждання. Саме тому батько з притчі Ісуса не заборонив своєму марнотратному синові зазнати наслідків тривання у злі й страждати щораз більше. Єдиний ефективний захист від співзалежності — набути солідне знання про те, що відбувається з узалежненою людиною.
Наступна умова — вийти з приховування і скористатися допомогою компетентних осіб. Добру допомогу можна отримати в групах Ал-Анон. Це групи підтримки для людей, які борються з алкогольною проблемою своїх найближчих.
Також варто пошукати постійного сповідника серед тих священників, хто має досвід роботи з узалежненими та їхніми співстражденними сім’ями.
Батько або мати
— Підлітки соромляться запросити своїх друзів до дому, в якому живе батько-пияк.
— Додаймо, що щораз частіше в алкоголізм впадає мама, — а це викликає ще більший стрес і ще глибші страждання у дітей будь-якого віку.
— Так, це правда. Підлітки соромляться батьків, які без опам’ятання сягають по пляшку. Це страшенно прикра картинка і величезний стрес, про що Ви згадали, отче. Але що діти можуть зробити в такій ситуації?
— Завдання підлітка — мобілізувати другого з батьків зайняти мудру позицію щодо узалежненої особи. Зазвичай молодь багато що знає про розсудливу поведінку стосовно таких хворих. Також підліткові не загрожує потрапляння в таку співзалежність, у яку впадають дружина чи чоловік.
Доки алкогольна проблема в домі триває, розсудливіше не запрошувати до себе ровесників, щоб і себе, і їх не піддавати стресові.
— Куди найкраще звернутися по допомогу?
— Її надають священники, терапевти з узалежнень, групи самодопомоги. Що раніше близькі алкоголіка звернуться по таку допомогу, то краще для всіх і більший шанс на те, що залежний сам визнає свою проблему і розпочне лікування, щоб урятуватися.
Переклад CREDO за: Марта Дибінська, Aleteia