УГКЦ: «Синод надії» завершився. Україна бореться, Україна молиться

Комунікат
Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви
Рим, 3–13 вересня 2023 року Божого

Цьогорічний Синод єпископів УГКЦ проходив у Римі 3–13 вересня 2023 року. Місце проведення Синоду було обрано у зв’язку з тим, що в Україні триває війна, яку веде російський агресор, а також з огляду на відзначення 400‑річчя мученицької смерті священномученика Йосафата, мощі якого покояться в базиліці св. Петра. Окрім того, владики УГКЦ бажали скласти свідчення свого сопричастя із наступником апостола Петра — Папою Римським, висловити вдячність Католицькій Церкві за підтримку УГКЦ та українського народу, як рівно ж донести до відома Святішого Отця та його співпрацівників сучасні болі та переживання українського суспільства.

Синод єпископів 2023 року офіційно розпочався 3 вересня в базиліці св. Софії Божественною Літургією, яку очолив Блаженніший Святослав у співслужінні з 44 єпископами УГКЦ з різних країн світу та священнослужителями-гостями. Предстоятель УГКЦ назвав цьогорічне синодальне зібрання «Синодом надії», наголосивши, що в ньому бере участь рекордна кількість молодих у різних сенсах єпископів. Завдяки новим призначенням на сьогодні кількість єпископів нашої Церкви сягнула 55 осіб, а згодом — після хіротонії владики-номінанта Михайла Квятковського, новопризначеного єпископа Нью-Вестмінстерського — їх буде 56.

Наприкінці Божественної Літургії до учасників Синоду та всіх присутніх у храмі звернувся архієпископ Клаудіо Ґуджеротті, префект Дикастерію для Східних Церков, який наприкінці свого слова закликав: «Господи, зупини руку агресора! Зупини руку Каїна, який заздрив своєму братові, що його жертва була прийнята Тобою!» Архієпископ Ґуджеротті був також гостем на одному з робочих засідань Синоду, обговоривши з владиками УГКЦ низку важливих питань церковного служіння та взаємовідносин між УГКЦ та Римським Апостольським престолом.

Того самого дня, увечері, учасники Синоду відслужили молебень, прикликаючи світло і супровід Святого Духа для синодальних засідань та, згідно зі звичаєм, склали присягу про дотримання таємниці.

Упродовж перших робочих днів єпископи заслухали Програмну доповідь Отця і Глави УГКЦ, у якій доповідач виніс на обговорення синодальних отців кілька важливих, актуальних питань життя і служіння Церкви в умовах російської воєнної агресії проти України.

Значну увагу і тривалий час єпископи присвятили розглядові головної теми цьогорічного Синоду — «Душпастирський супровід постраждалих від війни». Її підготовку координував владика Аркадій Трохановський, який виголосив головну доповідь — «Зцілення ран». Із ним виступили співдоповідачі, які представили відповідно такі теми на розгляд синодальних отців: д-р проф. Оксана Міхеєва — «Внутрішня та зовнішня вимушена міграція мешканців України в контексті повномасштабного російського вторгнення»; владика Богдан Дзюрах — «Українці-біженці в країнах Західної Європи: актуальний стан, потреби і очікування, відповідь Церкви»; о. Микола Мотрук — «Церковна комунікація УГКЦ в умовах війни»; д-р Лідія Заблоцька-Житка — «Психологічна допомога біженцям — актуальні потреби та можливість допомоги в Церкві». Підсумком розгляду головної теми стали важливі синодальні рішення та посинодальне послання, яким владики звернуться до вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі в Україні та світі.

Серед інших тем, які розглядали синодальні отці, були такі: видання служебника Літургій святого Івана Золотоустого і святого Василія Великого та оновлений Місяцеслов УГКЦ; Синодальний шлях і УГКЦ; стан беатифікаційного процесу праведного митрополита Андрея; соціальне служіння УГКЦ в умовах війни на рівні єпархій, парафій та через мережу благодійних осередків «Карітасу». Патріарший економ УГКЦ представив стан фінансів УГКЦ та діяльність Фундації «Мудра справа», а очільник Канонічного відділу владика Євген Попович спільно зі співпрацівниками відділу представив на розгляд синодальних отців 10 чергових розділів майбутнього Кодексу канонів УГКЦ.

Окрім вищепереліченого, Синод заслухав звіт Душпастирської ради Патріаршої курії, підсумки звітів комісій та відділів патріаршого рівня за минулий рік та звіти про діяльність різних фондів загальноцерковного рівня, які мають завдання забезпечувати місійне, соціальне та душпастирське служіння УГКЦ.

Синодальні робочі дні були переплетені з літургійними богослужіннями та щоденною Літургією, під час якої зі словом проповіді до членів Синоду звертався о. Роберт Лисейко, протоархімандрит Василіанського чину св. Йосафата. Цей священнослужитель провів для владик день духовної обнови. У четвер, 7 вересня, під час братньої вечері синодальні отці вітали цьогорічних ювілярів, а в суботу, 9 вересня, під проводом Предстоятеля УГКЦ молилися за вічний упокій співбратів у єпископському служінні.

Цьогорічні синодальні засідання відвідали високі достойники Римської курії та Італійської єпископської конференції. Окрім згаданого архієпископа Клаудіо Гуджеротті, про актуальний стан екуменічного діалогу владикам УГКЦ розповів кардинал Курт Кох, очільник Декастерії у справах єдності християн, який вже до цього публічно окреслив ідеологію «русского міра» як єретичну. Він наголосив, що війна в Україні виявила глибоку кризу в екуменічному діалозі, спричинену роллю і позицією у російській агресії проти України офіційних представників Московського патріархату.

Відтак Держсекретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін згадав про тисячолітню історію відносин між Києвом і Римом, які не були перервані навіть після розколу 1054 року, і високо оцінив те, що Українська Греко-Католицька Церква вважає зв’язок із наступником апостола Петра «конститутивним виміром» свого буття. Кардинал Паролін відзначив душпастирську опіку УГКЦ над українськими воїнами: «Ви духовно підтримали їх своїми молитвами і навчили, що, захищаючи суверенітет і свободу своєї національної території, українці також повинні пильнувати свої серця, щоб не піддатися ненависті, легкою здобиччю якої вони можуть стати перед лицем стількох звірств».

Представником і речником італійського єпископату перед синодальними отцями став кардинал Маттео Дзуппі, голова Італійської єпископської конференції. Він підкреслив цінність свідчення українських жінок в Італії, які дають приклад глибокої побожності та щирої і милосердної любові, навівши конкретний приклад: «Два моїх священники, при парафії яких працюють українські жінки, призналися мені, що під впливом цих українок самі почали більше молитися». Кардинал Дзуппі наголосив, що мир в Україні мусить бути «не тільки справедливим і тривалим, а й таким, який гарантує безпеку». Будучи спеціальним посланцем Папи в питанні пошуку шляхів до миру, він розказав про дотеперішні зустрічі та ініціативи і відповів на запитання присутніх владик.

Особливим моментом у програмі цьогорічного Синоду була аудієнція єпископів УГКЦ у Вселенського Архієрея Франциска в середу, 6 вересня. Зустріч, яка тривала майже дві години, стала простором щирого спілкування про болі і розчарування, надії і сподівання українського народу. На пропозицію Блаженнішого Святослава, захід розпочався молитвою за стражденний український народ. Відтак присутні ділилися зі Святішим Отцем своїми думками про геноцидні наслідки російського імперіалізму та пов’язані з ним деструктивні ідеології, на кшталт «русского міра». Вони рівно ж розказали Папі про пастирське служіння на матерніх землях і на поселеннях в умовах війни. Вселенський Архієрей уважно вислуховував розповіді владик, даючи деякі коментарі та роз’яснення щодо особливо резонансних і важливих тем. Відповідаючи на свідчення одного з промовців про воєнні злочини росії, які останнім часом окреслюються терміном «рашизм», Святіший Отець наголосив на деструктивній ролі ідеологій, що інструменталізують культуру та релігійні почуття народів: «… справжнім болем є, коли культурна спадщина якогось народу проходить „дистиляцію“ та зазнає маніпуляцій з боку певної державної влади, внаслідок чого перетворюється на ідеологію, яка нищить і вбиває. Великою трагедією є те, коли така ідеологія вривається в Церкву і підміняє собою Христове Євангеліє».

Приймаючи як символічний подарунок від Синоду єпископів УГКЦ особисті сакральні предмети ув’язнених ієромонахів Івана Левицького та Богдана Гелети, Папа Франциск запевнив владик про подальші зусилля задля їх визволення, а також задля порятунку всіх полонених і насильно депортованих українців, зокрема дітей. Святіший Отець прихильно сприйняв пропозицію синодальних отців присвятити жовтень особливим молитвам за мир в Україні і того ж дня під час загальної аудієнції закликав своїх слухачів ввіряти «катовану Україну» материнському заступництву Пресвятої Богородиці.

У неділю, 10 вересня, у папській базиліці св. Петра Глава УГКЦ очолив Божественну Літургію з нагоди 400‑річчя мученицької смерті св. Йосафата, архієпископа Полоцького. Із Предстоятелем Церкви співслужили члени Синоду єпископів, гості та численне духовенство з Італії, України й інших країн Європи та світу. Почесним гостем і співслужителем був кардинал Леонардо Сандрі, вислужений префект Конгрегації Східних Церков, який у своєму слові до присутніх запевнив про всебічну підтримку українського народу. Блаженніший Святослав, виголошуючи проповідь, наголосив на цінності єдності Української Церкви з Римським Апостольським престолом та висловив вдячність Святішому Отцеві Францискові, єпископським конференціям, міжнародній спільноті та всім людям доброї волі за солідарність з Україною, за прийняття мільйонів українських біженців, за всебічну підтримку нашого народу, яка не дозволила, щоб гуманітарна криза, спричинена російською воєнною агресією, переросла в гуманітарну катастрофу. «Скажімо правду і подякуймо Святішому Отцеві та всьому католицькому єпископатові світу за те, що Україна сьогодні не покинута сам на сам, за те, що ми можемо тут, із гробу святого Петра, сказати Риму, Україні та світові: Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!» — закликав Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав звернувся також до присутніх на Літургії українців, зокрема біженців та вимушених емігрантів, із закликом готуватися до повернення на рідну землю: «Я дивлюся на вас і плачу, бо ваша Україна плаче за вами! Але знаю, що Бог нас любить і одного дня ми всі повернемося додому. Силою любові до нашої Батьківщини та рідного народу ми переможемо… Іван Франко сказав: „Нам пора для України жить!“ До цього кличе нас людське і християнське сумління».

Наприкінці синодальних засідань владики УГКЦ визначили дату наступного Синоду єпископів та висловили сподівання, що обставини дозволять провести його у звільненій від агресора Україні. Закінчився цьогорічний Синод єпископів УГКЦ подячною молитвою до Богородиці, якою архієреї віддали Церкву та український народ під Її материнський покров.

Секретаріат Синоду єпископів УГКЦ