Питання: Як християнин повинен ставитися до астрології та гороскопів?
Відповідь: Спочатку слово «астрологія» було синонімом «астрономії» – науки про зірки. Ці два слова вживалися в одному значенні аж до першого століття християнської ери і навіть пізніше. Тепер астрологія позначає сукупність практик, які претендують на вивчення різних впливів небесних тіл на людину, що визначають риси її характеру, її рішень та дій, а також різні історичні події.
Колискою астрології був Вавилон: про це свідчать тисячі глиняних дощечок ассирійського царя Ашшурбанапала (7 століття до Р.Х.). З Ассирії астрологія поширилася в Персії, Індії, Китаї, а пізніше проникла в Грецію і Рим.
Римська імперія, а потім Церква активно боролися проти астрологічних практик. Астрологія знову розквітла у Середні віки, перш за все завдяки арабам. Аж до XVIII століття астрологія була широко популярна і практикувалася в основному серед простого народу.
І в наші дні у неї чимало шанувальників, судячи з довіри гороскопам та важливості, яку надають її прогнозам.
Астрологія є стародавнім методом ворожби. Спочатку Церква засудила цю практику. Толедський собор ухвалив: «Якщо хтось думає, що треба вірити астрології, нехай буде на того анатема». Собор мав на увазі досить поширений менталітет, згідно з яким людські дії треба було приписувати зіркам, а в кінці – Богові. Отже заперечувалася свобода людини. Святий Августин писав з цього приводу: «Астрологи претендують на те, що на небесах є неминуча причина гріха: Венера, Сатурн або Марс, які змусили нас зробити те чи інше, щоби виправдати людину, плоть і кров з гордістю, і звинуватити Того, Хто створив і тримає небо і зірки».
І ще: «Треба визнати, що коли астрологи кажуть правду, то це відбувається під окультним впливом, якому піддаються людські душі, не усвідомлюючи цього. І оскільки це відбувається з метою обману людей, то дія ця виходить від нечистих духів і спокусників, яким дещо відомо про земні речі. Ось чому добрий християнин повинен остерігатися астрологів і всіх, хто вдається до мистецтва прорікання, особливо, коли пророкують правду, щоб вони не звабили його душу за допомогою спілкування з бісами і згоди з ними».
Безумовно, небесні тіла, і особливо Місяць, мають певний уплив на природу (досить згадати про те, як важливі фази Місяця для хліборобів, коли вони збираються сіяти або переливати вино). Небесні світила поряд з іншими метеорологічними чинниками можуть впливати на настрій людини і на такі події, як пологи. Але вони – як писав Св. Тома Аквінський, – «не можуть прямо впливати на інтелект і волю. Людина має здатність до судження і міркування про те, що вона може зробити, – і це стосується як використання зовнішніх речей, так і того, чи заохочувати, чи відкидати внутрішні пристрасті. Це було б марним, якщо б наша воля залежала від зірок і не була б у нашій владі. Таким чином, світила не можуть бути причиною рішень нашої волі».
Астрологія, що претендує на наукову класифікацію згідно з сузір’ями, насправді абсолютно нездатна створити індивідуальний гороскоп для кожної окремої людини. Положення зірок для тих, хто народився майже в один і той же час, одне і те ж. Виходить, що для цих людей гороскоп, а значить і доля, збігаються. Десятки людей мали такий же гороскоп, як Наполеон, Гете чи Ганді, але не можна сказати, що всі вони моли одну долю і характер. Зрештою, це неможливо навіть для близнюків.
Гороскоп є однією з найбільш популярних форм астрології. Для багатьох це як гра або мода. Для інших – напрямок у житті. На жаль, вони приймають свої рішення залежно від прочитаних знаків зодіаку.
Найчастіше гороскопами захоплюються люди мирські, далекі від Церкви, що не вірять у Бога і не практикують жодної релігії. Саме про них писав святий апостол Павло: «Називаючи себе мудрими, стали дурними» (Рим. 1,22).
Катехизм Католицької Церкви без усяких вагань засуджує астрологію, стверджуючи, що вона суперечить вірі в абсолютне панування Бога над нашим життям.
Ось текст Катехизму: «Усі форми ворожбитства треба відкинути: вдавання до сатани чи до демонів, викликання померлих чи інші дії, що помилково передбачають «розкриття» майбутнього. Звернення до гороскопів, астрології, хіромантії, тлумачення віщувань і долі, явища ясновидіння, вдавання до медіумів містять у собі прагнення до панування над часом, над історією і, зрештою, над людьми, як і бажання увійти в спілку з окультними силами. Вони вступають у суперечність із вшануванням і повагою, які поєднані з любовним страхом, що їх ми зобов’язані віддавати єдиному Богові» (2116).
«Бог може об’явити майбутнє Своїм пророкам чи іншим святим. Однак праведна християнська поведінка полягає в тому, щоб з довірою віддавати себе в руки Божого Провидіння в тому, що стосується майбутнього, й відкидати всяку нездорову цікавості з цього приводу» (2115).
Той факт, що передбачення іноді збуваються, не означає, що використаний метод є добрим. Святий Павло також писав, що диявол може зодягнутися як ангел світла. Вдаватися до астрології, знаючи, що Бог і Церква її засуджують, означає довірити власне життя іншим силам, які не походять від Бога.
Тим, кому важко відмовитися від захоплення гороскопами і передбаченнями, можна порадити щодня читати хоча б один вірш із Святого Письма: в ньому міститься світло, яке нескінченно перевершує всі небесні світила. Слово Боже очищає і освячує нашу душу, тоді як астрологія – це не тільки марна трата часу, але вона веде в хибному напрямку. Ті, хто займаються астрологією, знаючи про те, що її не схвалює Церква, повинні покаятися в цьому на сповіді.
На питання читачів відповідає російська служба Радіо Ватикан
Інші «складні питання»:
Як християнин повинен ставитися до астрології та гороскопів?
Чому Папа беатифікував хорватського кардинала Степінаца, якого вважають фашистом?
Як Церква ставиться до вакцинації і до знеболювання наркотичними препаратами?
Що поганого в усиновленні дітей одностатевими парами?
Що відбувається під час Хрещення?
Чому католики вшановують святих і їх мощі?
Чи може Католицька Церква в майбутньому дозволити рукоположення жінок?
Як розуміти слова апостола Павла «Немає влади не від Бога»?
Чи можуть чоловік і жінка, розписані тільки в РАГСі, приступати до Сповіді та Причастя?
Чи має реінкарнація відношення до походження людей?
Чи існують особливі випадки, в яких допустиме використання презерватива для католиків?
Чому Бог не зупиняє зло і допускає страждання?
Де проходить межа між правом на оборону та превентивною війною?
Чи буде дійсною Сповідь, якщо почуття каяття «охололо»?
Чи припустимий аборт у випадку аненцефалії?
Чи можна християнинові дотримуватися кашрут?
Чому Церква скасувала заборону відспівувати самогубців?
Чи потрібно прощати тих, хто не просить прощення?
Як перемогти страх «поганої Сповіді»?
Як відрізнити одкровення Бога від диявольських навіювань?
Чи можуть помисли бути таким же гріхом, як і дії?
Навіщо сповідатися з гріхів священикові?
В яких джерелах йдеться про мучеництво апостола Петра в Римі?
Вона – католичка, він – розлучений православний. Чи можливий шлюб?
Звідки взялася дружина у сина Адама і Єви?
Протестанти і апостольське спадкоємство
Хто встановлює день нашої смерті?
Чи може диявол вселитися одночасно в кількох людей?
Чи можна контактувати з померлими родичами?
Чи можна причащатися без попередньої Сповіді?
Чи можна сповідатися у різних священиків?
Чи нормально для християнина боятися смерті?
Чи правда, що Адам прожив 930 років?
Чи правда, що євреї досі очікують прихід Месії?
Чи суперечить християнству психоаналіз Фройда?
Чому важко потрапити відразу в Рай?
Чому Церква за аборт відлучає, а за вбивство – ні?
Що значить – хула на Святого Духа не проститься?
Що означає відлучення від Церкви?
Що сказати людині, яка думає про самогубство?
Як Бог може бути єдиним і в той же час Трійцею?
Як прийняти Таїнство Хрещення у дорослому віці?
Яка різниця між святими і блаженними, між Отцями Церкви і Вчителями Церкви?
Які обов'язки накладає Таїнство Шлюбу, і чи може їх невиконання стати виправданням для розлучення?
Якщо Бог знає все, то навіщо Він створює людей, які підуть в пекло?
фінансово.
Щиро дякуємо!
