Старі фотографії на стіл розклади…
Люблю думати про смерть. Не боюся. Часто прогулююся городоцьким кладовищем. І то не тільки в листопаді. Розгортаючи руками захалустя, розглядаю хрести і пам’ятники з ХІХ ст., читаю написи з проханням про молитву, про зітхання до Бога… Сучасні надгробки – менш привабливі. Я б сказала – вони депресивні. На них викарбувані фото померлих, якісь дивні пейзажі, абстрактні ангели, абсурдні поетичні строфи про смуток, горе, самотність близьких, жорстокість долі. Пишаюся, (якщо можна та сказати?!) пам’ятником над могилою мого діда – невеличкий мармуровий хрест з...