Руанда: «Вигляд цих скелетів важко забути…»
Я працюю на Африканському континенті з 1996 року. Порівняно з місіонерами, які тут провели по 40-50 років життя, я ще не маю чим хвалитися… В Руанду я приїхала, аби служити жертвам війни та суспільної несправедливості. То був саме час повернення біженців у країну. Вигляд цих покритих шкірою скелетів не забудеться… Вони добиралися до медичних пунктів і, бувало, помирали, випивши склянку води. Кажуть, що Церква зазнала поразки в руандійському геноциді 1994 року. Екстремальні ситуації змушують людину до неочікуваної поведінки, навіть жорстокої… Психологія натовпу також робить своє...