Постанови
Один хлопець, нахилившись над столом, записував свої постанови. Його мати у той час прасувала білизну. «Коли побачу когось, хто потопає, — писав хлопчина, — то відразу кинуся у воду, аби допомогти йому. Якщо загориться дім, виноситиму з вогню дітей. Коли трапиться землетрус, без жодного страху піду серед будинків, що валяться додолу, рятувати людей. А потім усе своє життя присвячу бідним цілого світу». За якийсь час він почув голос мами: — Синку, будь такий добрий, спустися до крамнички і купи хліба. — Мамо, хіба ти не бачиш, що надворі дощ? — з докором спитав...

