Мій дірявий Віфлеєм
Мій Віфлеєм цьогоріч увесь пронизаний дірами, цілісінький його просторочас прошитий наскрізними дірами автоматних і кулеметних черг, уламків мін і гранат, «градів». Куди не глянь — усюди діри: фасади будинків, паркани, огорожі, вікна й дахівки, дерева й автомобілі пронизані дірами. Цьогоріч мій Віфлеєм із дірявого світу, розташованого десь на межі людського глузду та людського безумства, на грані поміж дійсним і уявним, засіяній незібраними соняхами минулорічного посіву... Сьогодні у Пісках під Донецьком — жодного натяку на безпеку, жодного сховку...