Уривок з інтерв’ю з єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії Олександром Язловецьким, яке відбулося в прямому ефірі CREDO.
Повністю розмову дивіться тут.
— Які таїнства можна прийняти онлайн?
— Я вже згадував про «диванних християн». А тут з’явилися «онлайн-християни»? Цікава, до речі, категорія.
— Не подобається, що ксьондз говорить, — можна переключитися на іншу парафію…
— А якщо і подобається. Уявімо, що когось зацікавила якась Церква: Римо-Католицька чи Греко-Католицька, чи Православна, — і він починає слідкувати, молитися, вивчає молитви… «Онлайн-християнин» у храмі ніколи не був, але він відчуває духовну приналежність до тієї чи іншої Церкви. Може, колись піде, довершить…
— А взагалі, згідно з канонічним правом, якщо я не йду до храму, а беру участь у Службі онлайн, — я маю обов’язок іти до своєї парафії, чи до якої хочу?
— Здається, можна, де хочеш. І фізично теж можна піти до іншої парафії. Це як з обрядом: треба намагатися належати до свого.
— У нас настоятель стояв колись під катедрою і ловив усіх парафіян. Казав: «Чого ви йдете в катедру? Йдіть до своєї парафії!»
— Принцип, загалом беручи, такий: слідуй своєму обряду, йди до своєї парафії. Але мені не перешкоджає, як винятки, піти в інший обряд, приступити до Таїнств, і так само — піти до іншої парафії.
— А стосовно Таїнств — онлайн-сповідь можлива?
— Немає уділення таїнств онлайн, на жаль. Кажу — на жаль, бо, можливо, хтось хворий і хотів би… Ми говоримо про Духовне Причастя: все-таки воно потрібне. Ми рекомендуємо Духовне Причастя, коли переживаємо Святу Месу онлайн. Але все одно це імітація. Імітація фізичного прийняття Причастя. Так само і сповідь. Більшість теологів Католицької Церкви вважають Таїнство Сповіді онлайн чи за допомогою будь-яких інших засобів недійсним. Колись я зайшов в один із православних храмів у Вінниці й там була візитівочка: сповідь за допомогою мобільного телефона — і вказано номер. Цікаве рішення. Це ще до пандемії. Тепер я би, може, і зрозумів, а тоді — не розумію, навіщо це було. Але більшість наших, католицьких теологів вважають таку сповідь недійсною. Проте є й такі теологи з авторитетом, каноністи, хто відмовляється сказати, що таке таїнство буде недійсне. Мені здається: коли dubium, сумнів, — будь-хто може звернутися до компетентної конгрегації та попросити її дати відповідь. Будь-хто: наші слухачі, глядачі, ми можемо. Якщо цей dubium, сумнів, матиме підстави, якщо людина насправді хоче визначити, — конгрегація чітко відповідає на це запитання. А іноді навіть, коли це запитання дуже влучне, своєчасне, — може викласти його на своїй офіційній сторінці. Як відповідь для всієї Католицької Церкви. Але до чого я веду: пам’ятаю, в нас один викладач канонічного права говорив про те, що коли Конгрегації віровчення ставили запитання, чи Таїнство Сповіді онлайн або по телефону дійсне, — конгрегація іноді відповідала: «Не можемо дати відповідь». Іноді каже «так», іноді каже «ні», іноді каже «не можемо дати відповідь». Тому що це питання не досліджене, вимагає більше часу. Я сам теж вважаю, що таке таїнство не дійсне. Але якщо в мене не буде вибору — я Господа прошу, щоб Він мені дав таку можливість, — то посповідатись онлайн: я буду ЗА. Тобто — я такої можливості не відкидаю.
— А, наприклад, шлюб. Може хтось зі свідків бути через скайп? Або на хрещенні: хтось із батьків може бути присутній через скайп? Адже зараз такий час… Чи священник через скайп когось хрестить? Чи вінчає?
— Це нові виклики, які вимагають того, щоб Церква розглянула і прийняла якесь рішення. Я не виключаю цього. Було так, що коли людина не могла бути фізично присутньою на шлюбі — наречена, наречений чи свідок, — визначали компетентного представника, якому на церковному бланку робилося спеціальне доручення, і стояв тоді цей, наприклад, друг нареченого, і казав «Я від імені такого-то…» Воно смішно виглядає, але така можливість була. Натомість онлайн — такої можливості не було. Але не виключено, що вона з’явиться, тому що певний прогрес уже з’явився, наприклад, у справах церковного суду. До пандемії не можна було взагалі бути свідком чи стороною у процесі, давати свідчення онлайн. Людина повинна була фізично явитися до судді чи до того делегата, який від імені суду ставив запитання, і відповісти на них. І в нас дуже часто, коли розглядали подружні справи, було так, що хтось поїхав на заробітки, приїхати не може, подав заяву до церковного суду, а вона там лежить роками, тому що суд його не може опитати. І ці справи затягувались. А тут несподівано пандемія, і справи почали затягуватися ще більше: люди не в змозі фізично переміщатися. Тож суди почали звертатися до Апостольської сигнатури — це найвища інстанція над усіма церковними судами, яка їх контролює, — і Апостольська сигнатура почала (не всім, а в індивідуальному порядку) давати дієцезіальним судам можливість опитувати свідків онлайн. Наприклад, у нас, у Києво-Житомирській дієцезії, суддя попросив дозвіл раз, а потім, коли термін його дії закінчився, попросив, з огляду на те, що пандемія продовжується, вдруге. І наші судді якби хваляться тим, що завдяки цьому вони зробили багато справ. Адже хтось в Італії, хтось в Іспанії, а тут така нагода: виходять на скайп, опитують — і судова справа йде. Тому можливо й таке. Напевно не Таїнства, але інші справи, можливо, так вирішуватимуться.
Дивіться також інші уривки з розмови:
- Єпископ Олександр Язловецький: не бійтеся признаватися до своєї віри
- Чому Церква зобов’язує вірних брати участь в Літургії у свята?
- Чи може Церква змінити свою позицію стосовно благословення одностатевих зв’язків?
- Єпископ — про права та обов’язки мирян і священників у Церкві
- Шлюб — це контракт між чоловіком і жінкою, який Бог освячує своєю благодаттю
- Виросте — вибере саме? Чому в Католицькій Церкві хрестять дітей
- Коли і як можна змінити обряд?
- Чи буде дійсним римо-католицький шлюб для охрещених православних?