Не взяв, бо просто не дали
«Щоб ти жив на cаму зарплату!» стало відомим радянським прокльоном. Страшнішого, мовляв, не буває. Існує напівлегенда-напівправда, що російський цар Петро І видав указ з метою економії царської казни не виплачувати зарплатні чиновникам – за його задумом вони повинні були жити виключно на хабарі. А пізніше «Щоб ти жив на саму зарплату!» стало відомим радянським прокльоном. Страшнішого, мовляв, не буває. Невідомо, де початок, але цілі покоління не уявляють собі походи в будь-яку державну установу без шоколадки-коробки...